Лютнева згадка
Не спати ночами, ввійшло уже в звичку. Думки про тебе - взагалі мовчу. Хочеться сісти в електричку, І поїхати в даль мовчазну. Побути там, де ти незнайомий. Ніхто не покличе в далечі мене, Але ж біль продовжеться мій незлічимий, Бо немає поруч тебе. Краще не спати ночами, сумуючи. Чекати тебе, без ліку. Без тебе пропаду мій милий. Ти - мої єдині ліки.
2018-02-26 20:51:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1885
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3906