Лютнева згадка
Не спати ночами, ввійшло уже в звичку. Думки про тебе - взагалі мовчу. Хочеться сісти в електричку, І поїхати в даль мовчазну. Побути там, де ти незнайомий. Ніхто не покличе в далечі мене, Але ж біль продовжеться мій незлічимий, Бо немає поруч тебе. Краще не спати ночами, сумуючи. Чекати тебе, без ліку. Без тебе пропаду мій милий. Ти - мої єдині ліки.
2018-02-26 20:51:25
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13101
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2600