Insensé

Little Moon

J'inspire. J'expire. J'inspire. J'expire. J'ai craqué. J'étais bien, hors du temps. Isolée dans une bulle irisée. Mais mon cœur était trop lourd. Il a pris le dessus. C'est une cage. Je suis enfermée dans ce tourbillon. J'essaye de m'en sortir, je suffoque. Les barreaux se referment sur moi, m'opressent. M'écrasent. Je tends une main, repousse les assaux de mon esprit. Nier. Et J'inspire une grande rasade d'air. Je l'expire doucement. J'inspire. J'expire. J'inspire. J'expire. Et je sors de la bulle. D'abord lentement : juste le haut du corps, je ne dois pas me presser. Le vent m'attire et je retombe brutalement dans la réalité. Je panique, je suis peut-être un peu plus heureuse. Mais je sais que le poids sur mon cœur s'est encore alourdi en revenant dans le temps. Parce que retourner là-bas, c'est dire « je vais mieux ». Mais est-ce vrai ? Et les pensées m'assaillent. Les théories, les préjugés, les questions. Les cris. Non ! Je ne veux pas. Pas réfléchir. A côté de moi, le piano joue encore et toujours – doux, mélancolique. Je me réfugie un instant dans la mélodie. J'inspire. J'expire. J'inspire. J'expire. J'ouvre les yeux. La bulle disparaît un instant. Et soudain elle m'enveloppe. Tendre... Chaude, réconfortante. Je veux revenir en arrière. Maudits choix. La bulle se reforme partiellement autour de moi, je suis à nouveau hors du temps, le cœur lourd, et j'attends. Mais quoi ? Une plume s'engouffre par une fissure, se dépose délicatement dans ma main froide. Brusquement elle entaille mon poignet. De l'encre vermeille coule de sa pointe et soudain... Tout disparaît.

2022-01-31 07:16:40

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

ʏaʏa

Le sentiment que ça transmet et super identifiable, j'aime beaucoup !!

Відповісти

2022-10-10 20:40:28

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5728

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5637