У сні..Агнес побачила що вона знаходиться у незрозуміло місці що нагадувало казку.Вона пішла але зробивши перший крок вона зрозуміла що на ній амулет,та крила..такі ж  які зявились перший раз,я спробувала злетіти і у мене вийшло,я не відчувала себе слабкою як попереднього разу і могла вільно взлетіти.Щоб я не робила,але знову встати на ноги я не змогла,у цьому сні все здавалось таким реальним.У ньому я наче якась фея,могла вільно з літати й летіти,але не усе було так гладко як здавалось..Із-за дерева видався густий дим який охопив і мене..Але тримаючись вповітря якимось дивом відкинула цей туман від себе..і тут я прокинулась..я сиділа на кріслі в тій самій кімнаті..біля мене сиділи вчитель і Клара,вони дивились на мене наче я стала привидом..Вчитель різко піднявшись відійшов у бік книг а Клара тим часом шепотом мовила..
-Агнес ,тут таке відбувалось..
-Що Клар?-з подивом віжповіла я..
Клара замовкла на секунду додала..
-Тебе огорнув туман і вчитель почав тебе трясти але ти ніби нас не чула..
-Як це?Вчителю?-З подивом я звернулась до Віталія Вадимовича..
-Так Агнес я тебе будив,адже вам дівчата не можна  торкатись чорного густого диму!
-Чому?- зірвалась я з місця!Я хотіла знати всю правду!
-Заспокійся Агнес!Сядь я вам усе розповім і покажу!Але завтра,бо сьогодні ви маєте вчитись..а завтра я вас проведу в нашу бібліотеку!
-Яку бібліотеку?У нас є бібліотека?-Клара подивилась на вчителя..
-Так є..До завтра дівчат..Готуємось до фізики буду питати!
-Допобачення в один голос відповіли ми і забравши свої речі  пішли..
Вийшовши з аудиторії ми пішли у найближчий магазин щоб купи собі водичку та сухарики..Ми зайшли там була величенька черга..ми стали чекати..за кілька хвилин нам стало трохи скучно і ми вирішили поки подивитись полички з всякими непотрібними речами..Нашим очам потрапились схожі з нашими кулонами книга..Вона була стара і з порохом..Ми вирішили її купити..вона коштувала десь приблизно 175 гривень..ми здивувались такій низькій ціні,і вирішила потім спитати продавця..Пройшло ще десь 20 хвилин і черга скінчилась..залишись тільки ми і маленька дівчинка років п'яти на вигляд..Ми підійшли до каси..до нас звернувся продавець.
-Добрий вечір дівчатка чого бажаєте?Мовив чоловік..
-Можна поцікавитись що ось там за книга?Сказала Клара..
-Аа ось ця певне..та її десь три дні тому приніс якийся чоловік..Вона старовинна їй більше ста років..це все поки що ми про неї знаємо..Хочете придбати?
-Так хочемо,ось гроші..і дайте будь-ласка  ще два гаража і велику пачку сухариків з васабі..-Мовила я..
-Таакс..з вас 234 гривні..давати пакет?
Ні не потрібно..
Ми забрали гараж,сухарики а книгу заховали в сумку..сказали допобачення і пішли.Ми вийшли з магазину й відкрили гаражі..Попиваючи ми заодно відкрили й сухарики..
Клара почала потихенько їсти..а я попиваючи гараж липнула в телефоні.Клара різко мене штовхнула..
Я спитала у чому справа..Клара подивидась на мене зі здивованими очима і заікаючись мовила..
-Аагнес у тебе очі ппалають ввогнем..
-Це як?Клар ти як почуваєшся?Може гараж не так подіяв?Ти чого?
-Я чого?Це ти чого..ти вся у вогні..і крила і кулон світиться глянь..
Я глянула на кулон і справді він видавав червоним полум'ям..Коли я знову глянула на Клару у неї очі стали яскраво зеленого кольору а з боку були зелені крила..Я на неї глянула і теж зі здивованим обличчям спитала..
-Кларо а з тобою що?Ти чому вся зелена?Ну не у тому сенсі..А у тому що ти як фея природи..Я таке у книжках читала правда фантастика..але це реалії..
Клара глянула на себе..і справді вони ставали наче би іншими..І раптом перед ними відкрився якийсь портал,із нього вийшов парубок,на вигляд такого самого віку як і ми.
Його вигляд був дивакуватий,його волосся було темне а очі 
іскріли від вогню.А одяг був дивакуватий..Шкіряна кофта,та штани зі шкіри.Він глянув на нас,і наче нас і чека в запросив профти з ним..Ми пройшли в середині,виднілись цифриве відображення ніби ми потрапили в паралельний світ.Ми обернулись що б глянути що взаді нас..І були у стопорі.Ми попали в часовий вимір,а цей парубок йшов з переду..Ми розглянули все..і здавалось що це сон..адже у реальності такого не буває.Ми  підійшли ближче до парубка і спитали куди ми потрапили..він піднявши на нас здивований погляд мовив..
-Хм..Так ви потрапили зі мною в часовий вимір.Ви готові стати ..потрібно вас відевести до Кришталевої чаші а потім і у опочивальню там ви познайомитесь з іншими
такими як ви..Хочете потрапити на драконячі варти?Вони якраз десь за десять хвилин починаються а ми встигнемо дістатись..
-Що це таке "Драконячі варти"?Хто ми?Спитала занепоєно я..
-Агнес,ви феї природжені володарки..Вас є тільки 5 на цілу Краєнадарію.Драконячі варти це змагання між феями і їхніми фамільярами яких вони викликають за допомогою кулона,якщо фея ослабне від своїх сил дракон прилитить на допомогу..І звіть мене просто Вільям з усмішкою мовив парубок..
-Ти хочеш сказати Вільям що ми якісь володарки?І що таке Краєндарія?Країна чи що..
-Так Агнес це наша країна в якій живуть лише феї та ельфи..Я ельф ваш слуга!
А ми як сюди потрапили?Навіщо це нам?Як нам повернутись додому?Запитувала Клара..Вона завжди задавала багато запитань..
-Ох Клар,все зрозумієш!-Відповів Вільям і попередив ми скоро приземлимось..
Через кілька хвилин, ми у кінці простору  побачили,білосніжну галявину ми пішли у перед.Вільям пішов з нами..Ми вийшли на білій галявині з боку,стояло дерево з якого виглядала білосніжна світловолоса дівчина..
Вона помахала нам рукою,і тут заговорив Вільям.
-Так,знайомтесь це Аврора вона володіє холодом,та водою..Авроро,привіт це твої нові подруги Агнес наймогутніша володарка  вогню та темних сил..А це Клара володарка рослин та землі.До речі ти не бачила  Ізабеллу та  Беатрісу?
- Хмм приємно познайомитись Кларо та Агнес..Ні не бачила ,але Крістофор можливо бачив..Мовила дівчина заморозивши пташку..
Вільям повів нас далі..І тут мовив до мене..
-Агнес попробуй розморозь цю пташку?.
-Як?Здивовано запитала я..
-Все дуже просто..спробуй відчути як полум'я огортає  тебе..
Я спробувала уявити..у мене вийшло я розмтрозила пташку..
-Молодець!Давайте я з вами піду мені нудно заодно і познайомимось)Хочете сьогодні уввечері познайомитись з нашими хлопцями?Або з Драконами?-Запитала Аврора..
Клара поглянула на Аврору та відповіла
-Хм..я не проти..А ти  Агнес як ставишся до ідеї?Спитала вона в мене..
-Я теж не проти,але коли нам додому?
Це тепер ваш дім!Я теж жила на Землі,але зараз я тут..а нашим батькам струть пам'ять ніби ми і не існували.Вони звичайнісінькі люди,а ми магічні істоти!
Я йшла за Вільямом і Авророю а Клара відволіклась..
Я дивилась вдалину..і сумувала за мамою..батька у мене ніколи не було він залишив мене ще коли я була малою..мама виховувала мене сама..Їй би просто не вклалось у голові що мене немає..