Віталій Вадимович встав,із свого крісла і підійшов до Клари.Вчитель подарував їй якийсь кулон який висвічувався чотирьма кольорами,лимонно-жовтим,яскраво-червоним,світло
блакитним,і салатово-зеленим..Всі ці кольори в обєднанні створювали таку атмосферу ніби ми з подругою потрапили в інший вимір.Після того як він його поклав Кларі у руку він підійшов до мене.І дав мені точно такий же кулон.Ми з Кларою пересмикнулись поглядами,й були у ступорі від того що відбувається.Віталій Вадимович теж поклав мені його у руку і сів на своє місце.Ми спитали у вчителя що це таке?
Він зі спокійним тоном відповів:
Це ваші кулони,вони здатні зробити майже все..
Ми з Кларою розміялись..
-Хм..я б на вашому місті не сміявся а спробував би.
Клара відповіла йому..
-Ха-ха..Я не можу..А якщо я одягну то що буде я перетворюсь на дракона чи на якусь там фею.Ха-ха
-Так дійсно..Зможеш перетворитись на фею..Але на яку забажаєш..Розказати більше пильно подивився на неї Віталій Вадимович.
Клара як під гіпнозом мовила..
-Так,розкажіть більше..
Вчитель усміхнувся..І мовив до мене І тобі Агнес також?
Я відповіла так адже хотіла дізнатись що відбувається..
Вчитель підійшов до книжкової полиці й витягнув одну з книг.Невдовзі стіна зрушилась,і відчинилися двері й перед нами відкрились кімната.Вчитель запросив нас пройти у кімнату.Ми погодились адже  нам було цікаво що буде далі.Ми пройшли в кімнату,у ній було багато павутиння та якихось старовинних книжок а збоку стояли якісь коробки та стіл з трьома з кріслами.
Вчитель підійшов до книжкових полиць,і почав вибирати книжку.Він зупинився на книжці із літерою М.Вчитель запросив нас сісти на крісла,ми сіли а в руках ще досі тримали кулони.Він здув пелюку з книги,і відкрив книгу.Пошукавши у змісті від зупинився на 78 сторінці,глава голосила так. "Кулони їх магічне призначення".Клара запитала чи можна подивитись інші книги.Віталів Вадимович промовчав а потім мовив.
-Так Кларо,звісно можна дивись..
Клара із захопленням почала розглядати книги..
А я тим часом,дивилась те що було у книзі.На малюнку було зображення наших з Кларою кулонів та   були намальовані стихії їх призначення сила.На декілька хвилин я подумала що це якась книга для дітей.Але, коли побачила наступний текст моя думка, різко змінилась..
   На наступному тексті був написаний пролог.
"Читати тільки тим хто володіє кулонами.Та цариці холоду чи вогню"Коли я це прочитала я поглянула на свою подругу та перефірійним поглядом побачила як вона підходила все блище і блище до коробок.І хотіла вже но їх відкрити.Як вчитель суворим голосом сказав:
-Кларо коробки не відсувай ні у якому разі чуєш?
-Так-так звісно вчителю.Зі здивованим поглядом глянула на мене а потім кулон,ніби щось знає чого не знаю я.
Поглянувши на годинник,я подивилась минуло 2 години як ми тут,й сказали вчителю що нам потрібно вже йти додому.Але,вчитель суворо мовив..
-Ні!Ви нікуди не підете!
Клара з подивом глянула на вчителя але,вона промовчала.
Віталій Вадимович звернувся до нас..
Так,Агнес і Кларо мені потрібно з вами серйозно поговорити..Слухайте уважно..
Вчитель почав.
Ви можливо зараз й не повірите..Але ви є нащадками давніх фей..
Ми з подругою розміялись по-повній..
-Ви так не хохотіть,це не жарти!-Наголосив вчитель,й продовжив.
Так ось,продовжимо ви є нащадками фей.Певне,для звичайних людей або інших вимірів це буде дивно звучати.Здогадуєтесь що зображенно на кулонах?
-Так..Відповіла Клара..
-Ну тоді поясни дитино..
На червононій стороні зображений вогонь,на блакитній вода та лід,на зеленій листя,а на лимонній сонце..
-Так правильно..Добре все схватила..А ти Агнес чому мовчиш?
Я заїкаючись відповіла..-Т-та я навіть н-не що вже й г-говорити.
-Та спокійно,не заїкайся..Відповів Віталій Вадимович,добре діти йдіть вже додому..Завтра продовжимо.Для вас домашнє завдання скасовується..
-Чому?-Відповіла Клара.
Ви ж дослухали мене,і будь-ласка попередьте інших що завтра в нас фізика і що би всі домашнє зробили..
-Добре,попередимо допобачення..
-Допобачання,двері не закривайте я ще тут побуду трохи,а і ось тримайте книгу.
   Ми вийшли з кабінетою з книгою та сумками,в коридорах майже нікого не було..Говорили на різні теми,та розглядали книгу..Нам було цікаво все в ній.Коли ми вийшли з універу.Ми зайшли у парк та  присіли на лавку,не відриваючи від книги очей.
Ми просиділи за читанням книги майже годину,очі дуже боліли і ми вирішили швидко розійтись по будинкам..Клара запропонувала лишити книгу в мене,адже її мама може її випадково викинути,або прочитати..Я погодилась,адже хотіла більше дізнатись про цю книгу та кулони що дав нам вчитель.Коли я дісталася дому,я зняла куртку,кросівки та пішла у свою кімнату..Через кілька хвилин невідривного читання мене покликала мама..Я спустилась з другого поверху лишивши книгу відкритою а кулон я поклала у свою шафу.Спустившись я почула як мама з кимось говорить по телефону її голос був стривожиний.Вона ледь чутно говорила..
-Так любий,вона ще ні про що не здогадується бувай!
О доню ти вже підійшла,проходи сідай,де була?Розпитувала мама..
Я була у Клари,і трохи затрималась на контрольній,вона була важка..
-Ну добре Агнес сідай,вечеряй сьогодні в нас картопля з печеними реберцями..
-Мм реберця,як я їх люблю..мовила я,нічого не сказавши мамі про вчителя та про те де я насправді була..
Поївши я помила тарілку,та сказала мамі що йду спати.Коли ж я піднімалась я помітила якийсь зім'ятий папірець.Не давши цьому великого значення я плюхнувшись на ліжко я тут же заснула..