Я повірила Пісня
Я повірила твоїм словам, Стала мріяти й не дарма-а.. Швидко рухатись,завмиртаи-и... Зупиняється життя-я.. Вечір здавався таким похмурим.. Розкидало у різні сторони усіх-х.. Усмішка,мрії бажання..попіл..крах.. Я не сумуватиму,але й не плакатиму-у.. Все темне,схоже на ніч серед зими-и.. Вірю я тепер в дива-а.. Люди вірте й ви..вони існують.. Мої фото,струни серце друзки.. Я не та якою я була-а. Мене не забрати та не відняти-и.. Я почуваюсь не собою-ю.. Вечір здавався таким похмурим.. Розкидало у різні сторони усіх-х.. Усмішка,мрії бажання..попіл..крах.. Я не сумуватиму,але й не плакатиму-у.. Все темне,схоже на ніч серед зими-и..
2023-08-25 22:02:55
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5037
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5157