Я повірила Пісня

Роузі Рей

Я повірила твоїм словам, Стала мріяти й не дарма-а.. Швидко рухатись,завмиртаи-и... Зупиняється життя-я.. Вечір здавався таким похмурим.. Розкидало у різні сторони усіх-х.. Усмішка,мрії бажання..попіл..крах.. Я не сумуватиму,але й не плакатиму-у.. Все темне,схоже на ніч серед зими-и.. Вірю я тепер в дива-а.. Люди вірте й ви..вони існують.. Мої фото,струни серце друзки.. Я не та якою я була-а. Мене не забрати та не відняти-и.. Я почуваюсь не собою-ю.. Вечір здавався таким похмурим.. Розкидало у різні сторони усіх-х.. Усмішка,мрії бажання..попіл..крах.. Я не сумуватиму,але й не плакатиму-у.. Все темне,схоже на ніч серед зими-и..

2023-08-25 22:02:55

Інші вірші поета

аромат нічних квітів Пісня Ревренсія "Перефія" Частина VII Не треба нот Пісня

Інші поети

sambridhi

@sam6ridhi

Cherish John

@bluepixie

mikami

@mikami

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5844

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4976