Болюча довіра
Діана
Як боляче довіряти, Жити і не знати, що буде далі, Думаєш, будете світ підкоряти? Та насправді, це лише ілюзія вуалі. А скільки слів, які надії, Один момент і сильний біль Рухнув світ і мокрі вії. Тепер надовго в серці тільки, заметіль. Болючим виявився стан, Рятує розум, тільки, хміль. Все більше виявилося ран, На які пам'ять сипле сіль. На жаль таке в житті буває, Все від нас залежати не може. І пам'ять, спогади не забуває, І серце, теж вже більше так не може
2021-05-22 20:00:02
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Діана
Дякую ❤️
Відповісти
2021-05-22 20:02:10
Подобається
Інші вірші поета
Не завжди так треба Зміни Пройди Він гарний актор
Інші поети
Olim
@_Olim_
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1791