Болюча довіра
Як боляче довіряти, Жити і не знати, що буде далі, Думаєш, будете світ підкоряти? Та насправді, це лише ілюзія вуалі. А скільки слів, які надії, Один момент і сильний біль Рухнув світ і мокрі вії. Тепер надовго в серці тільки, заметіль. Болючим виявився стан, Рятує розум, тільки, хміль. Все більше виявилося ран, На які пам'ять сипле сіль. На жаль таке в житті буває, Все від нас залежати не може. І пам'ять, спогади не забуває, І серце, теж вже більше так не може
2021-05-22 20:00:02
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Діана
Дякую ❤️
Відповісти
2021-05-22 20:02:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3305
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1903