Відображення

фія

Я бачу своє відображення В старому подертому дзеркалі. Воно щоразу однакове : Затуркане, неотесане. Сині очі вважалися б гарними, Якби не чорні кола під ними, Волосся завжди заплутане, Неначе птахи кубло звили. Я бачу своє відображення Воно мені зараз подобається, Але іноді складається враження, Що очі немов заморожені, Холодні, закриті, відчужені. Нічого не бачать навколо. Хоч вдома, хоч на побаченні Вони вже байдужі до нього

2021-02-23 10:27:15

4

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2116

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12915