Світ майстерно розписано зорями:
Дрібними рухами-плямами.
Коли очі дивляться вгору,
Надивляються, ніби востаннє.
Ніби світ — маленька безодня,
Що от-от потоне у вічності.
Небо варте хіба що моря
З його хибами у невірності.
Із землі простої і чорної
В небо гнуться високі тополі,
І під ними зеленими, повними,
Світлі душі наповнені волею.
І у кожного власні боги́,
Що тримають всіх нас в долонях,
А я знаю: творці — птахи́,
Що кружляють на видноколах,
Бачать небо нестримно близько
І торкають хмарини крилами.
Творці не живуть так низько,
Щоб бути всього лиш людиною.
Вони не живуть під сонцем,
Щоб бачити й сторожити.
Вони не тікають над небо,
Бо без них неможливо жити.
Тому можна спинити дискусії,
І усі ті теорії — марні.
Всесвіт створено в вільному русі:
В сильних крилах і серця ударі.
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку