Блог
Всі
хвилинка важливої інформації
Новини, Потрібна допомога
Новини Surgebook, інтерв'ю з талановитими людьми та багато цікавої інформації:
📌 https://www.surgebook.com/sgawards/book/sb-news-july-2023
Наша письменницька домівка переживає зараз не найкращі часи, на жаль... Тому давайте підтримувати один одного 🤍
Вірші
Всі
про Неї.
Навіть у нетверезому стані Вона писала вірші, які торкали душу,
Били серце на скельця, різали ними руки.
Вона не просто наказувала, Вона примушувала.
Вона витримувала найгірші тортури й нашу розлуку.
Її рік починався з весни, коли сонце вже гріло,
А ніч Вона покірно складала до ніг Мистецтву.
Коли Їй щось не подобалось, Вона не терпіла.
Єдине, чому Вона довіряла — Її люстерце.
Її право зміг би порушити тільки Диявол.
Потрапити в гості до Неї було неможливо.
Вона мала гірше, ніж гострий розум, — уяву.
Її сни уміли передбачати виключно щось важливе.
Її натхнення не було тактовним чи вчасним.
З-під Її шкіри, коли вона хвилювалась, чітко блактитніли вени.
Вона, здавалось, не докладала жодних зусиль, щоб бути просто прекрасною.
Вона самостійно шукала й вирішувала проблеми.
В Її присутності можна було не схиляти голову.
Вона була теплом у долонях навіть у найсильніші зливи.
Її називали по-різному: Відьмою або Долею.
Єдине, чого вона прагнула — стати щасливою.
Вона часто плакала, проте Її сльози бачили тільки обрані.
Понад усе Вона боялась пташок і густої темряви.
Вона вперто в потворних речах шукала естетику і гармонію.
Вона була зовсім не сильною, радше — впертою.
Вона була ліхтарем з світлячків у безодні страждань.
Якщо вже Вона прийшла, то найперше забрала б серце.
Найгірше, що вона могла принести з собою — печаль.
А мова Її, як і серце, була щедро приправлена перцем.
5
0
53
музика чи література.
Слова не горять у вогні і у воді не тонуть.
Їх не приглушити гарячим дотиком.
І навіть якщо їх душити, вони не замовкнуть.
Вони не мають надії, як і останнього подиху.
Усе, що всередині слів, — це сліпі торкання.
Жодних обмежень і марно втрачених років.
Усе, що є в автора, — битва без сподівання;
Усе, що є в читача, — уявний спокій.
Об'єднання тих і інших — умовне братство,
А в ньому — вічні бої за карикатури.
Те, що цікавить шлунок, — ситість чи чванство;
Те, що цікавить серце, — музика чи література.
Щось отримує перші місця, несучи нагороди.
Щось здається і відступає вперто.
Щось зазнає втрат, попри, рятує народи,
Бо, як і слово, свідомо не може вмерти.
7
0
149
те, що нарешті минулося.
Біле сяйво минулих спогадів,
Бруківка повз твою вулицю,
Сотні здивованих поглядів
І те, що нарешті минулося.
Мальований змій на зап'ясті,
Сушені квіти і вечір.
Це звалося дивним щастям
І здавалось тоді доречним.
Сад нездійснених мрій і планів,
Марні зустрічі і надії,
Червоні, як кров, троянди,
Запалені сонцем тіні,
Квиток на останній потяг,
Обійми й нечесне «до завтра»...
Болючий огидний спогад,
І, наостанок, зрада.
7
2
165