Монументальне забуття
Олег Шаула
Зпоміж аморфних сірих Напівпирамідальних структур Увічнені привиди майбутнього Попри що розсипаються бо дарма мармур Немезида вже прийняла всі міри Вирізала копіювала і вставила Взагалі навряд вже знайдуть його З початку вона утопію мала і правила Весь матеріал просушує її шкіру Без подиху зневіри виконує свою роль Потім щось ще зробити заради будь-чого Йому сподобається новий король
2022-10-15 09:26:15
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Олег Шаула
не про друзів складно, бо я дружуся з класними поетами в основному. Ласт Самурай, Настасья Агапова, Дада-растаман-ітсист, самоскид!, Есмеральда Еверфрі, все мої чели. З тих з ким не дуже спілкуюсь Надін Тіхонович, Кіса Белінська, буквально сьогодні знайшов класну поетесу Поліна Богаєвська, підписався чекаю віршів.
Відповісти
2023-07-25 12:52:17
Подобається
Олег Шаула
якщо порадиш когось із відомих і сурджбуковських, буду вдячний
Відповісти
2023-07-25 12:52:41
Подобається
Олег Шаула
в самоскида перевір телеграм канал в першому блогові, він там публікується
Відповісти
2023-07-25 13:16:00
Подобається
Інші вірші поета
XVII. Зірка 4. Імператор 3. Перегорнута Імператриця 0. Перегорнутий Блазень
Інші поети
Truth13
@Truth13
Adara Halley
@adarahalley
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2234
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9377