1. Маг
Почни писати. О: Калі-юга, бійцю. Н: Станцюй для мене останній танець. Б: Твоя надсвідомість панічно збунтує фортецею снів. Д: Бо така вже річ ця мрія наша. В: Рух до зірок. Л: Ня ведай роспачы й самоты ў маёй расчуленай душы. М: Ти бачиш наскрізь емоції ті, що сховані тихо під маску ві сні. Г: Із цього починає кожен графоман. П: Я уявляла, що мені все під силу. С: Знайди слова, вартуючі естета. К: Новий герой, крок з мороку минулого зроби. Ж: И пока меня мучает страх. А: Я вирішив - хай якщо вмру - то героєм. Д: У буйстві морів. Н: Я стою і сміюся на краю. Е: І того, чим все обернеться, з нас ніхто не чекав.. *** Серце відчує реверберацію Хор набраний з вулиці Половину сжерла апатія Інші ловлять самум миті І бережуть поставу виставу Така вже нелегка справа Вітер знищив давно споруди І я на фундамент із вíддихом сів Наших зіккуратів отепер не буде Що будувались як сходи для всіх І хоч не збираюсь "жабки" Розкидувати на чахле латаття Завжди починаєш шлях ти Тільки стоячки на плечах гігантів (Прочитайте блог з доповненням, посилання в комментах)
2023-08-08 12:32:11
11
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Олег Шаула
@Юлія Гаргат Зююююююю, як я забув про тебе 😖😖😖
Відповісти
2023-08-08 21:40:05
Подобається
Лео Лея
Зайшла за рекомендацією спільної знайомої, прочитала вірш і блог з поясненням. Це єдиний вірш на цій платформі такого формату і змісту з усіх, що я читала. Першу частину зрозуміла лише після прочитання пояснення. Другу частину перечитала кілька разів. Мені сподобалось. Тому в "Обране"
Відповісти
2023-08-09 02:39:27
1
Олег Шаула
@Лео Лея дякую! Давно не бачились, до речі.
Відповісти
2023-08-09 06:23:41
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1696
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11385