Вбита душа
Сам на сам з власними бідами. Помираю в самоті, Тону в сльозах у забутті. Стою близь памятника, З квітами, Душа розбита у труні. Її вбивали 3 рази. Смичок ломався на струні, А скрипка й досі б грала. Як би не вбили 3 рази Кохання, віра й правда. Кохання рвало струни так, Не мов би вміло грати, А віра все в'язала їх, - Хотіла танцювати. Хотіла ноти вивчити, і пісню заспівати. Та правда все ломала в щент. Їй горя б всім завдати.
2021-07-31 21:48:49
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1429
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1105