Rain

Samiun Mizan Sakkhor

It's raining outside I can't feel any joy or excitement Hey! Do me a favour? Let me be at my own peace Let me sleep like the eternal weeps I too want to see the rain fall In my dreams it may shower Drain my sorrows like the ocean flow I have miles to go I want to wake up before it snows Regret is pulling me back I wanna go! Let me! The rain falls on my head I! I hear a voice calling me Oh! It's just me talking to myself Facing the me I was yesterday.

2018-07-24 19:32:15

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Yaa Darkowaa Yeboah

Interesting but can you please tell me what you are trying to put across here

Відповісти

2018-07-25 00:56:07

1

Samiun Mizan Sakkhor

@Yaa Darkowaa Yeboah Having second thoughts about himself yet reassuring to build conflict within. By himself, I refer to the narrator.

Відповісти

2018-07-25 03:54:33

Подобається

jesse_ann

I see your image and it's beautiful. The concept is what I enjoy the most about the poem.I love it I'd love to read more.

Відповісти

2018-07-25 19:43:14

1

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2117

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4724