Rain

Samiun Mizan Sakkhor

It's raining outside I can't feel any joy or excitement Hey! Do me a favour? Let me be at my own peace Let me sleep like the eternal weeps I too want to see the rain fall In my dreams it may shower Drain my sorrows like the ocean flow I have miles to go I want to wake up before it snows Regret is pulling me back I wanna go! Let me! The rain falls on my head I! I hear a voice calling me Oh! It's just me talking to myself Facing the me I was yesterday.

2018-07-24 19:32:15

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Yaa Darkowaa Yeboah

Interesting but can you please tell me what you are trying to put across here

Відповісти

2018-07-25 00:56:07

1

Samiun Mizan Sakkhor

@Yaa Darkowaa Yeboah Having second thoughts about himself yet reassuring to build conflict within. By himself, I refer to the narrator.

Відповісти

2018-07-25 03:54:33

Подобається

jesse_ann

I see your image and it's beautiful. The concept is what I enjoy the most about the poem.I love it I'd love to read more.

Відповісти

2018-07-25 19:43:14

1

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1732

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2124