Кохання для всіх
Ти так високо, що торкаєшся хмар.
Скажи що бачиш там.
Відкрий таєну небес та повідай стиха про чари тії.
Ти ж знаєш як люблю літати у мріях своїх торкаючись білих хмар.
Ти все мовчиш.
Літаючи десь там.
Та твій гордий лик зустрічаю у вісні, який ж прекрасний він.
Риси непомітнії колись виразними стали.
І їх я так люблю.
Особливо манять губи.
Та знаю цьому не бувать навіть у снах...
В очах видніється глибина цілого світу або ж всесвіту.
Шкода що не митець.
Та навіть він не всилах, красу твою передать.
Лиш творцю це підсилу, адже ти вітвір його, як і я.
Та ангелу не судилось бути із людиною...
В цьому трагедія моя.
Палають небеса.
А ти стоїш серед них немов чужинець.
Проклинають синії небеса.
Одна лише мить й впадеш на дно віків покарання відбувать.
І я за тобою стрибну у суцільну тьму.
Кинувши виклик самим Богам та улюбленим небесам.
Безкрилий ангел і все заради кохання.
Бегрішні у пеклі через заборонену любов варяться в казані.
Та щасливі вони у двох.
Це можемо бути ми з тобою тільки з щасливим кінцем, ти лиш дозволь...
2024-01-03 21:09:12
10
0