Сандра Мей
@SandraMey
Всім є куди йти і кожен з нас перевершує самих себе.
Блог Всі
Новинка
Новини
15
2
295
Безкоштовна озвучка на ваші твори.
Новини
23
11
317
Буктрейлер
Новини
20
6
633
Книги Всі
Вірші Всі
Відверта промова або Відвертий монолог
Їм потрібна мішень. Ціль вибрана давно. Так завжди було. Не такий як всі – він інший. Всі стріли націляні на тебе. Пильні очі спостерігають. Вони чекають кроку, неважливо якого : усі невірні. Ця гра жорстока, без виграшна. Пробуджує тисячі страхів. Страх помилок. Людей. Цей світ жорстокий він не для добряків. Про щирість промовчу та по секрету скажу:" зникла давно " Куди не поглянь подвійні мотиви та вигода. Ти міг подумати, що це пекло та це всього навсяго людський світ. Не дивуйся ти так ми вже звикли. Давий екскурсію проведу ? Куди не поглянь усюди хаос. Хіба це не прекрасно самі сотворили тай обвиняють, кого завгодно та лиш не себе ? Подивись навколо: Вірюючі фанатики та гуманні Атеїсти. Куди ж котиться світ ? Десь там вдалі Ангели людські вмирають. Решта ж на небесах сльози лють. Ти лиш послухай д'яволи людей намагаються врозумити та схаменути. Цей світ приречений. Він потоне у крові святих. Спершу хороші потім вже без розбору. Всі стріли твої. - Отже цілю буду я. Так завжди було. Вони не варті спасіня мого. Я не святий, помилки робив, та що там говорить навіть грішив. То ж скажіть чому для вас я хороший хлопчик ? Простіть, забувся, що стріляєте, через те що не такий. І ,можливо, ви праві – я святий. Святість моя у доброті. Ви праві я хороший, адже людей не зневажав ні за зовнішність, ні за віру, ні за орієнтацію. Більшість із жартів для мене не смішні, а навіть навпаки страшні. Та за це не суджу, окрім випадків, коли це реально токсі. Для більшості дурний. Та вже який є. За це вибачатись не стану: набридло. Так я вимирающий вид. То ж не зволікайте, стріляйте. Мішеню завжди був, є й буду. І знаєте проти вас святий... Ох, простіть випадково корону надягнув та й думку свою виголосив на загал. За це мене знову засміють та вже якось байдуже.
8
0
192
Відчуття 3
Все гараз повір. На розбиті дзеркала не дивись. Вони відображення промайнувших часів. На посмішку ясну задивись, ну то й що. що очі заплакані ? Сліз немає значить все під контролем. Не переймайся ти так я книжку сумну читала. Таке буває. Бреши і посміхайся. Ніхто не помітить омани. Та себе не обдуриш. Скоро контроль загубиться. То ж бувай. Зачиняються двері. Сльози полились рікою. Безвучний крик душить. Довкола руїна власної душі. Серце в котре латаю... Думи лихії в коре поїдають, мене знову все болить. Це й зрив такий постійний та частий, що звикну. Мене ламають кожен і всяк. Та вогник тепла ще жевріє десь там. Він розгоряється швидко запалюючи усе довкола. Однак страх його спиняє... І мозок тихо промоляє : " Це все в голові "
8
0
136
Історія
Дивний мемуар Він чорний гримуар. Прокольони навіюють сильнії слова. Сторінка за сторінкою змінює світогляд. Правдиві рядки. Смутні вони. Сторінка за сторінкою я пізнаю таїну зла. Темная душа світлою була. Змінюється добро на зло. А зло на добро. І винне завжди лише вторине зло. Причини не важливі. Темний маг мемуар свій написав. Він його закляв мене проклянувши. Сторінка за сторінкою скоро кінець. Ще на половинні зламався. Жаль пробудив та й очі відкрив. Що ж буде на кінці ? Остання сторінка. Я відчуваю його біль. Останні рядки добили мене: "Зненавидівши весь світ. Схилив більшість з них. А скількох убив? Із рахунку давно збився... Себе виправдати так і не зумівши змирився прийнявши вибір свій. Я людина жахлива і причини зовсім не важливі. То ж не смійте виправдовувать. Я щасливим був при пошані їхній. І зовсім не важливо, що це було через страх. " Злодіяння є і навіть він це визнає. Вину свою знає. Вибір не правильний зробив та щатя знайшов, що правда у стражданнях інших. Мені його шкода. Кожного із них... Ця книга вбивця застарілих установ. Світогляд мій зламавши тішиться вона. Вивив би її на загал та цензура спалить навіть оригінал. То ж хай буде схована навіка. Може, колись настане її час. Однак навіть тоді не кожен збагне жаху усього. Я ж збагнув...
9
0
141