Природа

Сандра Мей

Кожний день зрубують ліси, горять поля. Викиди шкідливі землю руйнують. Сміття все довкола заполонило. Звірі тікають з лісів. Чисті, чарівні гаї, замінили на будинки сірі. Вулиці горять. Ліси помирають. Матінка природа, покинула нас, вже давно. Не ростуть квіти барвисті гаями. Не цвітуть дерева плідні. Не дарують нам плодів соковитих. Мед бджолиний кислим став. Безбарвним світ наш став куди не глянь. Усюди морок. Похмурі кольори світ заполонили. Хмари плачуть димом шкідливим. Дощ не поїть землю більше. Забули ми усі чистого повітря запах. Забули джерельної води смак. Забули плоди соковиті. І що далі згинемо у цих сірих тонах?

2021-04-28 14:43:18

15

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Сандра Мей

дякую☺️❤️

Відповісти

2021-04-28 16:03:36

Подобається

Сандра Мей

дякую

Відповісти

2021-05-17 18:13:06

Подобається

Сандра Мей

😊 дякую

Відповісти

2022-02-26 21:47:00

Подобається

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

17082

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2727