Природа

Сандра Мей

Кожний день зрубують ліси, горять поля. Викиди шкідливі землю руйнують. Сміття все довкола заполонило. Звірі тікають з лісів. Чисті, чарівні гаї, замінили на будинки сірі. Вулиці горять. Ліси помирають. Матінка природа, покинула нас, вже давно. Не ростуть квіти барвисті гаями. Не цвітуть дерева плідні. Не дарують нам плодів соковитих. Мед бджолиний кислим став. Безбарвним світ наш став куди не глянь. Усюди морок. Похмурі кольори світ заполонили. Хмари плачуть димом шкідливим. Дощ не поїть землю більше. Забули ми усі чистого повітря запах. Забули джерельної води смак. Забули плоди соковиті. І що далі згинемо у цих сірих тонах?

2021-04-28 14:43:18

15

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Сандра Мей

дякую☺️❤️

Відповісти

2021-04-28 16:03:36

Подобається

Сандра Мей

дякую

Відповісти

2021-05-17 18:13:06

Подобається

Сандра Мей

😊 дякую

Відповісти

2022-02-26 21:47:00

Подобається

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2411

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5867