Подихом Життя Народжений

Ніколас Велес

Зрадила мене плоть моя: Не хоче грітись біля родового вогню, І стали чужими змалку знайомі Дороги між маленьких хижин. Серед цих чоловік я ніколи не ходив, Очі мої їм не знайомі, запах мій тепер чужий; З цими жінками я ніколи ложа не ділив, А їх дітей ніколи не смішив. Бубен в руках чаклуна - вичерпана кров моя, Та, що з кров'ю родичів в однім потоці була. Гірко ридала мати моя - шкода, що сина не народила вона... І плакав хлопчик маленький, що батька ніколи не мав. Три дні вони важкі камені тягали; Два дні родичі мої курган для не-народженого клали; О тільки один день моєму роду знадобився Для того, що я ніколи не народився. Згадай мене, стоячи в широкому полі, Слухаючи, як вітер танцює в зеленому морі, Бо більше я не маю ні племені, ні дому, А курган мій не буде святинею для роду. Та я досі степами і лісами броджу, Що лежать далеко від дому, за лінією горизонту. Холодними ночами часто згадую про вас Без злості, лиш з їдкою журбою...

2020-08-08 20:15:21

5

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2201

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

103

15

15590