Тепер я не знаю, що мені робити. Не знаю з ким бути, з ним чи з ним. Скоро все зрозумію.
     
      Коли я перший раз прийшла в коледж з Ніком  так, щоб всі бачили, то мої одногрупниці почали обговорювати нас з Ніком.

Вони говорили:
  - Хто це з Беллою? У неї появився хлопець? Класно!

   Нік почав мене обнімати і цілувати, мені було водночас і приємно і ніяково при всіх. Але це було класно.  За мить я побачила, як попри нас пройшов Марк і на ньому не було  обличчя. І я просто взяла і побігла до нього.

    Белла:
-  Маарркк! - торкнувшись його руки вона крикнула.

  Він обернувся і  нічого не сказавши у відповідь подивився на мене.

   Белла:
- Як ти? З тобою все гаразд?- схвильовано вона запитала.

   Марк:
- Ти серйозно? Як я можу бути в порядку?! Белло! Я тебе любив, а ти так зімною поступила. Я і тепер тебе люблю. Я не знав , що ти така! Я тебе ненавиджу!

    Белла:
- Але Марк...

   Марк:
- Ні я нічого не хочу чути. Не наближайся більше до мене. Я не хочу тебе чути і бачити. Тобі ясно?

      У мене з очей потекла сльоза, я не могла нічого сказати і навіть поворухнутися, я була просто обурена словами Марка. Я не думала, що він мені колись таке скаже. Нік підійшов до мене взяв за руку і ми пішли на пару.
    Наступного дня Марк навіть на мене не дивився. Я намагалася до нього підійти але він обертався  і йшов в інший бік.

    Нік:
- Белло, а чому ти так за ним бігаєш? Наскільки я знаю ти зміною і мене любиш. Чи я помиляюсь?

   Белло:
- Що ти маєш на увазі? Ти хоч сказати, що я тебе не люблю?

   Нік:
- Не знаю, а як ти думаєш?

   Белло:
- Нік! Припини! - скрикнула вона. - Марк мій друг  і я не хочу щоб у нас з ним були такі відносини. Я хочу з ним помиритися.

   Нік:
-То ти спершу говориш йому, щоб він не ліз до нас, а тепер хочеш з ним помиритися.

   Белла:
- Ніік! Навіщо ти так?!

    Белла:
- Як? Як? Скажи мені, як? Скажи, бо я не розумію. - з злістю він крикнув.

    Нік стискаючи мою руку почав кричати на мене.

   Нік:
- Я бачив, як ти на нього дивилася на Марка, коли з ним розмовляла.

    Белла:
- Відпусти, мені боляче.

    Нік:
- Давно  пора відпустити!

   Белла:
- Що? Що ти маєш на увазі?

   Нік:
- Те що ти мене не кохаєш! А того любиш!

   Белла:
- Ні, я тебе люблю! Нік!

   Нік:
- Та іди ти!- зі злістю він відпустив її руку і пішов.

   Я не змогла стримати свої емоції і заплакала. Коли я обернулася, ззаді мене стояв Марк.

   Белла:
- Марк?!

   Нічого не сказавши він обійняв мене. 

   Белла:
- Марк, вибач будь ласка...

   Марк:
- Тихо. Нічого не говори. Я навіть на тебе не ображався, ти ж моя подруга.

    Я посміхнулася і мені від його слів стало легше. Але все одно, як мені бути з Ніком?! Він мене так ніжно обняв, що я не переймалася чи Нік буде мене бачити з Марком. Але все ж таки треба було перейматися.

    Нік підбіг до Марка і почав його бити.

   Нік:
- Яке право ти маєш лапати мою дівчину?!

   Я почали його відштовхувати від Марка, але все було марно.

    Белла:
- Нік! Нік! Припини, що ти робиш, ти його вб'єш!Стій!

     Нарешті я їх розборонила і почала штовхати Ніка.

    Белла:
- Що це було? Що з тобою? Марк просто заспокоїв мене, після того, як ти мене почав звинувачувати у тому, що я тебе не кохаю! А ти прийшов і напав на нього!

    Нік:
- Як не як, але ти ще моя дівчина!

   Белла:
- Уже ні! Я тебе ненавиджу, Нік! Я не думала, що ти такий! Котись на всі чотири сторони.

   Нік нічого не сказавши у відповідь, подивився на мене і просто пішов. Я сіла на лавку і почала плакати, я ж ще люблю Ніка. А Марк сів біля мене і почав мене заспокоювати.

     Пройшов день...

      Нік не прийшов в коледж. Пройшов другий день...Він не прийшов.

       Пройшло два тижні...

     Нік  так і не з'явився. Я уже почала хвилюватися за нього, де він, я почала телефонувати йому, писати, але він не відповідав.

   Пройшло два місяці...

     На подвір'ї коледжу я побачила його. Він ішов так елегантно, так красиво, що я хотіла підбігти і обняти його, але я не наважилася після всього того, що між нами відбулося. Неочікувано Нік підійшов і сам  обняв мене. Він лагідно взяв і поцілував мене прямо в губи, я не очікувала цього, і навіть його пробачила за все, що було.

   Нік:
- Привіт, кохана!

   Белла:
- Привіт? Тебе не було в коледжі два місяці, ти не відповідав мені на дзвінки, не відповідав в соц.мережах, і після цього ти мені кажеш "Привіт"?!

   Нік:
- Вибач будь ласка, мені треба було все обдумати, і ще я з батьками виїжджав за місто.

   Белла:
- Але можна було мені  хоча б написати.

    Нік:
- Так я знаю, вибач.

    Белла
- Ну добре, я ж тебе люблю.

   Нік:
- Я тебе теж люблю!

     Ми знову обнялися і поцілувалися.  Я надіюсь, що в нас з ним все буде добре. Ми кожного дня були разом, приходимо в коледж разом, і навіть знову часто ходимо разом в кафе. Все як колись. Але мені уже не було так добре з Ніком, як колись, я увесь час думала про Марка. Він мені не сходив з голови, ми з ним ті два місяці дуже добре проводили, і я деякий час не згадувала Ніка.   Мені здається я закохалася в друга, знову.
   Пройшло трохи часу, а Нік і  Марк помирилися і ми завжди проводили час в трьох, а наші погляди з Марком завжди зходилися, і я не могла нічого з собою вдіяти. Я з кожним днем все більше і більше розуміла, що я закохуюсь в Марка. Одного дня Ніка  в коледжі не  було тому що йому потрібно було кудись поїхати.  І Марк скористався моментом. Коли була пара, Марк запросив мене на коридор.

   Марк:
- Белло я хотів тобі сказати... Ні краще...

    Він взяв і поцілував мене, я спершу хотіла  відштовхнути його від мене, але не змогла. Він так ніжно це робив, що я зрозуміла, що я його люблю. Але доки ми цілувалися, По сходах вгору хтось  ішов, і я добре це чула, але все одно продовжувала цілувати Марка. За мить я побачила, що прямо біля нас хтось стоїть. І коли я відштовхнулася від Марка, там вже нікого не було, я подумала, що то просто мені примарилось, але нажаль ні. То був Нік, я точно знаю.

   Белла:
- Що це було?

   Марк:
- Нічого, ми просто цілувалися.

   Белла:
- От іменно ми цілувалися, ми! Що ж я скажу  Ніку. О Боже!

   Марк:
- Так і скажеш, що любиш мене.

   Белла:
- Я впевнена, що він уже все знає.

     Через пів години...

    Нік:
- Ну привіт, Белло!

   Белла:
- Привіт, що сталося?

   Нік:
-  Та нічо такого, просто моя дівчина сьогодні так красиво цілувалася.

    Белла:
- О ні! Нік я хотіла тобі сказати. Вибач мене будь ласка.

   Нік:
- Нічого я переживу. Нічого!

   Нік просто пішов  навіть не попрощавшись,  розумію його, я зробила йому боляче.
     Я почала зустрічатися з Марком, а Нік знайшов нову дівчину, і ми всі разом  в чотирьох добре ладили. Завжди були всі разом, всюди ходили, гуляли і все було  у нас добре. Але у нас з Марком все лише починалося...