Навіщо?
Навіщо скажи мені, навіщо? Я ж тебе так любила, навіщо... Поясни все мені, я зрозумію Що ж з тобою стало, скажи, я зрозумію. Я ж тебе так любила, навіщо... Плакала увечері Страждала без тебе. А ти так вчинив зімною Навіщо? Я ж тебе так любила, навіщо... Все для тебе робила Все бажала тобі, Щоб тобі було тільки добре І завжди не відчував болі. А ти так зімною поставився Навіщо? Я ж тебе так любила, навіщо... Все тепер, бачиш?! Пішла я від тебе, Лишився ти сам. Не треба було це все, Я не жалію, що так сталось! Я ж тебе так любила, навіщо...? Навіщо?
2018-04-20 16:57:19
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Януля Кучерук
Прикра правда нашого життя, відображена цим чудовим, проникливим віршем. Подяка автору, митцеві...
Відповісти
2018-04-21 16:18:57
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2966
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2449