Вірші
Моя прийдешна осінь
У грудях б'ється моя вісімнадцята осінь
Плекають хвилі у морі жагу
І ти чекаєш як бурі прокинуться в розголоссі
В таку романтику я зустрів дивину.
Холодний вітер, що волі, не може спати
Твої зірниці опуститись вздовж цілого міста
На краю, ти з усмішкою була готова чекати
А я в цей час, просто не міг без тебе їсти.
Так, опускається листя
І знову навколо нас емоції цілого міста
Напевно зустріч наша стала не випадковою
А ще хвилину тому, ти мені була просто знайомою.
Вкрилось все, кольоровим ефектом меду
Дивись як злітають малесенькі краплі дощу
І хмари закрили все синє небо
З твоєю усмішкою я поруч мовчу.
Невже це справді осінь?
Закрила листям кольорові фантики
І біля мене твій запах волосся
Мені голосить, що між нами така чудова романтика.
Гніздовський Тарас.
🍁🍀🍂⛅
10
1
486
