На подвір’ї юридичного університету було багато людей, хтось був давно знайомий із усіма, а першокурсники тільки знайомились один із одним. На автостоянку під’їхав автомобіль. З нього вийшли дві гарні дівчини. Брюнетка пішла знайомитись із однокурсниками, Крісі поставила «Астон Мартін» на сигналізацію і разом з тим відповідала на повідомлення батька. Поки міс Сміт набирала текст до неї направились дві дівчини. На перший погляд вони були дуже зарозумілі та пихаті, одна із них точно була саме така. Вони оцінюючи подивились на русяву та білявка цокнула язиком привертаючи увагу міс Сміт. Дівчина в очікувані подивилась на цих особ, бо мала досвід спілкування з такими людьми.

-Це твоя тачка?- запитала білявка вказуючи голову в сторону автівки.

- Ну моя. А вам яке діло?- промовила Кріссі зігнувши брову.

- Даси прокататись?

- По-перше ми не знайомі,- спокійно відповіла дівчина,- а по-друге до таких людей як ви я відношусь із підозрою,- серйозно продовжила Кристі.

Білявка обурилась і дала жест хлопцю, що стояв поодаль від них, та дивився на їхню розмову. Брюнет, немов ведмідь, схилився над білявкою та обхопив в обіймі її за талію. Міс Сміт делікатно відвела погляд.

-Чого бажає моя кохана?-запитав він цілуючи її у шию. Вона тихо хіхікнула та зі злобою подивилась на міс Сміт.

- Ця курка, не хоче зі мною дружити.

Хлопець перевів на русяву свій погляд який не передвіщував нічого доброго, оцінив її вигляд. Крісі була до смаку парубка і він почав мислити. Кристі у свою чергу згадала, що нещодавно читала книгу по психології яку написала дружина батька і приготувалась різко відповісти цим невігласам, які зробили замах на її власність.

-Я звісно вибачаюсь, але ви міс все ж таки егоїстична натура, думаєте лише про себе, а про почуття інших навіть не гадаєте. Також ви дуже розпещена подарунками із сторони близьких вам людей,- промовила дівчина в подумках усміхаючись.- Розпещену людину легко побачити в суспільстві. А щодо Вас, містер, Вам би не заважало тримати руки при собі та не дивитись у сторону інших дівчат, бо не всі розвратні як ви думаєте,-відрізала міс Сміт й осадила хлопця суворим поглядом гувернантки, який в свою чергу намріяв дуже непристойні сцени у своїй голові. Кристі гордовито пройшла поміж цієї парочки та показала усім видом, що не боїться їх капостей.

За нею стежили два хлопці, Нейтон реготнув прикриваючи губи долонею бачучи як білявка намагається подавити своє невдоволення задумом, Джек же стояв із відкритим ротом й дивився як русява відчитує високого хлопця.

-Вона ж знає із ким розмовляє?- запитав приголомшено рудий у приятеля.

- Не думаю, але вона знає, що робить,- відповів Нейтон, й відвів погляд щоб дівчина не здогадалась, що він помітив її.

Міс Сміт гордовито та граційно, ніби кішка, йшла, залишаючи після себе шлейф дорогого парфюму. Кристі відповіла батьку на повідомлення, а потім поклала телефон у сумочку і намагалась трохи забути про замах на своє майно.

-Ну й невігласи,- пробурмотіла вона розглядуючи архітектуру університету виконаного у стилі американського ренесансу. Дівчину зацікавили капітелі із колонами, які підтримували стелю коридору, вона і не помітила як врізалась спиною у спину одного з хлопців.

- Пробачте мене, будь ласка,- пробелькотіла вона дивлячись униз потираючи лікоть. Кристі підняла погляд на одного із хлопців та застигла у ступорі.- Хоча вибачення я забираю назад,- повільно промовила міс Сміт, а потім додала,- Привіт, Нейтоне. Давно не бачились,- й окинула хлопця холодним поглядом.

- Три місяці минуло,- промовив білявий дивлячись на колишню подругу. Крісі бачила в його очах тугу та сум за минулою довірою. Якби не вбили Саманту все було б інакше, але минулого не повернеш. Джек дивився на пару, поспішно прийняв рішення представитись першим.

- Привіт, я Джек,- промовив МакЛайт молодший, протягуючи долоню і широко усміхаючись. Дівчина подивилась на молодого хлопця і її лице осяяла посмішка.

- Приємно познайомитись. Я Кристін, але для друзів Крісі,- відповіла вона, потім звернула увагу на Нейтона, але він зник.

- Класно ти розквіталась із тими першокурсницями,- відмітив хлопець відволікаючи дівчину від похмурих думок. Міс Сміт оживилась та оглянулась намагаючись зорієнтуватися на місцевості.

- Дякую, але я так ніколи не розмовляю, із незнайомими людьми, тим більше із однолітками, але бувають різні ситуації в яких потрібно постояти за себе,- промовила дівчина йдучи під руку з Джеком,- Підлітки бувають неурівноваженими, агресивними й жорстокими,- промовила вона і додала.- А як звуть тих дівчат?

- Білявку Анжела, а її подругу – Грейс,- безтурботно відповів хлопець.

- Хмм… Значить ти також першокурсник,- впевнено сказала Крісі дивлячись на нового знайомого.

- Я тобі про це не казав,- здивовано промовив він і з підозрою глянув на дівчину.

- Я знаю,- відповіла вона і чарівно усміхнулась,- На екзамені ти сидів позаду мене, а та білявка спереду і постійно намагалась подивитись в мої відповіді, - пояснила дівчина.

- Ти спостережлива я бачу.

- Не щоб спостережлива,- невпевнено промовила русява та заховала прядку волосся за вухо,- Просто треную пам’ять для майбутньої роботи. Я куди ми йдемо?- запитала вона дивлячись на двері аудиторій.

- На заняття, - відповів Джек опускаючи руку,- Ми в одній групі. Зараз в нас буде історія права, а потім ще декілька занять. А що?

- Ні, нічого,- відповіла вона. Джек пропустив дівчину до кабінету де було заняття. В приміщенні було багато студентів та дуже голосно. Крісі почала поглядом шукати подругу. На здивування міс Сміт Елеонора сиділа за одним столом з Нейтоном. Джек здивувався також. Хлопець і дівчина підійшли до друзів і сіли на вільні місця.

- Ти чого так довго?- спитала Еллі і подивилась на подругу.

- Були деякі проблеми, але усе вже вирішено,- відповіла русява і дістала із сумочки блокнот для нотаток, зошит для лекцій і ручку. Вона відкрила свій записник і подивилась у спину Анжели.

«Що ж ти задумала, Анжела? Які в тебе плани щодо Джека?»

Міс Сміт зробила декілька записів про нових-старих знайомих і ситуацію на парковці. Краєм ока Джек спостерігав за новою подругою, і вирішив для себе що розпитає про нотатки після уроків. Він тактично промовчав і зробив вигляд, що не побачив її дій.