Майбутнє
Я там була, я бачила себе. За сотні кварталів від будинку, хвилею я йшла. По морських хвилях я йду, і несу в руці амулет, у мене завжди він висів на шиї, як раптом під хвилею проплив чийсь силует. Я зовсім не злякалася, все також йшла вперто, трохи прискорюючи крок уперед. І силует схопив мене за шию, зняв з мене мій амулет, моя шия потемніла, я впала, подивилася в очі кривднику. Адже це був Англелед, він ніби стримував мене навіщо те, він не пускав мене. (Попереду важка дорога) -Ти Дуже юна, одну не пущу. - Пусти, бо туди я хочу. Моє Ім'я тобі відомо, сил у мені недоречно, я впораюся сама. .... Кинув амулет тоді, я живу зараз. PS: Думаю, ви мене зрозумієте.
2021-12-08 19:30:01
5
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2542
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5905