Майбутнє
Я там була, я бачила себе. За сотні кварталів від будинку, хвилею я йшла. По морських хвилях я йду, і несу в руці амулет, у мене завжди він висів на шиї, як раптом під хвилею проплив чийсь силует. Я зовсім не злякалася, все також йшла вперто, трохи прискорюючи крок уперед. І силует схопив мене за шию, зняв з мене мій амулет, моя шия потемніла, я впала, подивилася в очі кривднику. Адже це був Англелед, він ніби стримував мене навіщо те, він не пускав мене. (Попереду важка дорога) -Ти Дуже юна, одну не пущу. - Пусти, бо туди я хочу. Моє Ім'я тобі відомо, сил у мені недоречно, я впораюся сама. .... Кинув амулет тоді, я живу зараз. PS: Думаю, ви мене зрозумієте.
2021-12-08 19:30:01
5
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1782
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5003