Вже не буде тієї посмішки...
Anni Teguila
Ulybat'sya ustala, mne ochen' bol'no. Menya slomali. Ved' ot lyudey uzhe net yarkikh ulybok, seychas ya plachu. Plachu, mne strashno, zavtra nuzhno idti tuda, gde vsegda budet mest'. Ne khochu idti k tomu, chto menya ne rady videt'. Kak vsegda budut uspokaivat', i govorit chush'. I slozy uzhe zakanchivayutsya, a na serdtse vso takzhe bol'no. I kak uspokoit'sya, kogda na dushe grustno???...... Усміхатися втомилася, мені дуже боляче. Мене зламали. Адже від людей уже немає яскравих усмішок, зараз я плачу. Плачу, мені страшно, завтра треба йти туди, де завжди буде помста. Не хочу йти до того, що мене не раді бачити. Як завжди заспокоюватимуть, і каже нісенітниця. І сльози вже закінчуються, а на серці все також боляче. І як заспокоїтися, коли на душі сумно?......
2022-01-28 17:47:50
0
0
Інші вірші поета
Почекай На одинці Визнання Дякую
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Olya
@raynor
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4552
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2649