Вже не буде тієї посмішки...
Ulybat'sya ustala, mne ochen' bol'no. Menya slomali. Ved' ot lyudey uzhe net yarkikh ulybok, seychas ya plachu. Plachu, mne strashno, zavtra nuzhno idti tuda, gde vsegda budet mest'. Ne khochu idti k tomu, chto menya ne rady videt'. Kak vsegda budut uspokaivat', i govorit chush'. I slozy uzhe zakanchivayutsya, a na serdtse vso takzhe bol'no. I kak uspokoit'sya, kogda na dushe grustno???...... Усміхатися втомилася, мені дуже боляче. Мене зламали. Адже від людей уже немає яскравих усмішок, зараз я плачу. Плачу, мені страшно, завтра треба йти туди, де завжди буде помста. Не хочу йти до того, що мене не раді бачити. Як завжди заспокоюватимуть, і каже нісенітниця. І сльози вже закінчуються, а на серці все також боляче. І як заспокоїтися, коли на душі сумно?......
2022-01-28 17:47:50
0
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5542
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1615