Past.
Годинами переглядаю фото... Усе старе й забуте. Це давно не я. Проте ночами не дає заснути, страшенно терпке відчуття. Тривога обіймає ззаду. На вухо шепотить слова: Куди веде тебе твоя дорога? Чи може ти блукаєш навмання? Не орієнтуюсь ні по картах, ні по зорях. Хода моя невпевнена й слабка. З собою бережно несу старе й забуте - багаж минулого у стомлених руках. Жорстока істина для всіх одна. Час не щадить нікого, вже давно пора. Пора минуле - залишить в минулім. Це вже давним-давно не я.
2023-08-23 20:33:39
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2655
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12400