Колись ти мене пригадаєш
Колись ти мене пригадаєш- Прокинеться серце: тух-тух. Сумні сторінки пролистаєш, Але ти вже навіть не друг. Тривожно душа схаменеться- Коли ж встигло все закінчитись? Де зникла мала, що сміється В той час, коли треба журитись? А знаєш? Вона намагалась До тебе тоді достучатись. Мовчання, як смерті, боялась. Та сталось, що мало статись. Здається, в житті так буває: За щирість карають мовчанням. Щоб той, хто безмежно кохає, Зневірився зовсім в коханні. Куди подівалась мала, Що смуток у коси вплітала, Що серце твоє берегла І душу дбайливо плекала? Нема її, зникла, мов сон, Який вже й не пригадати. Такий, певно, в долі закон: Як втратив - навчись забувати. У неї вже інша дорога, І сльози повисихали. Мала, що зверталась до Бога, Сильнішою духом стала. Колись ти її пригадаєш- І серце скажено: тух-тух. Кохати, ти, права не маєш, Для неї вже навіть не друг...
2018-08-24 22:08:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11532
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1753