Ніхто не бачив, як народжуються зорі
Алина Мозжерина
Ніхто не бачив, як народжуються зорі...  То чарівний, мабуть, вражаючий процес.  Всі бачили Чумацький шлях у морі,  Хоча не кожен має інтерес.  Ти-моє все, мій простір космічний.  Надихатись тобою я не можу,  Мій ніжний, справжній, мій найближчий.  Наше кохання ні на що не схоже.  В тобі я, наче в бездні, розчиняюсь,  А ти мене всю поглинаєш до без тями.  З тобою поряд я щаслива. Посміхаюсь.  Від тебе божеволію, коханий!  Ніхто не бачив, як народжуються зорі,  Крім нас. Бо та зоря-наше кохання.  Назавжди разом, в радості і в горі.  Ти мій єдиний, я-твоя!Остання. ...  То чарівний, мабуть, вражаючий процес.  Всі бачили Чумацький шлях у морі,  Хоча не кожен має інтерес.  Ти-моє все, мій простір космічний.  Надихатись тобою я не можу,  Мій ніжний, справжній, мій найближчий.  Наше кохання ні на що не схоже.  В тобі я, наче в бездні, розчиняюсь,  А ти мене всю поглинаєш до без тями.  З тобою поряд я щаслива. Посміхаюсь.  Від тебе божеволію, коханий!  Ніхто не бачив, як народжуються зорі,  Крім нас. Бо та зоря-наше кохання.  Назавжди разом, в радості і в горі.  Ти мій єдиний, я-твоя!Остання. 
2018-07-05 21:09:47
1
0
Інші вірші поета
Дівчата, не ходіть по ворожкам Спiльна назавжди кардiограма А у метелика твого Тобі наснилося, що ти мені чужий
Інші поети
LenaLee97
@LenaLee97
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2783
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5146