2 місяці до щастя

Валерія Долінос

Згадай... ти пам*ятаєш епізод? Коли згубила маску і відкрила сцену. Коли сказала, що безкрилий ти пілот, коли взяла тебе до себе я на крила. Ти пам*ятаєш? Згадуєш момент? Як я тебе уперше полюбила. Він наче із столітніх йде легенд, а я його і досі не відкрила. Ти пам*ятаєш? Довгий той перон, Коли ти вперше втік в далекі далі... Неначе ось це вчора ще було, А ось і бік звортній у медалі - Ще місяць, два мине і все перевернеться. Нитки зв*язку порвуться, я прийду. Присяду ближче, усміхнуся і ми нарешті перескочимо біду.

2018-02-22 07:52:44

3

0

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

45

3

5202

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1292