2 місяці до щастя

Валерія Долінос

Згадай... ти пам*ятаєш епізод? Коли згубила маску і відкрила сцену. Коли сказала, що безкрилий ти пілот, коли взяла тебе до себе я на крила. Ти пам*ятаєш? Згадуєш момент? Як я тебе уперше полюбила. Він наче із столітніх йде легенд, а я його і досі не відкрила. Ти пам*ятаєш? Довгий той перон, Коли ти вперше втік в далекі далі... Неначе ось це вчора ще було, А ось і бік звортній у медалі - Ще місяць, два мине і все перевернеться. Нитки зв*язку порвуться, я прийду. Присяду ближче, усміхнуся і ми нарешті перескочимо біду.

2018-02-22 07:52:44

3

0

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2591

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2442