2 місяці до щастя
Валерія Долінос
Згадай... ти пам*ятаєш епізод? Коли згубила маску і відкрила сцену. Коли сказала, що безкрилий ти пілот, коли взяла тебе до себе я на крила. Ти пам*ятаєш? Згадуєш момент? Як я тебе уперше полюбила. Він наче із столітніх йде легенд, а я його і досі не відкрила. Ти пам*ятаєш? Довгий той перон, Коли ти вперше втік в далекі далі... Неначе ось це вчора ще було, А ось і бік звортній у медалі - Ще місяць, два мине і все перевернеться. Нитки зв*язку порвуться, я прийду. Присяду ближче, усміхнуся і ми нарешті перескочимо біду.
2018-02-22 07:52:44
3
0
Інші вірші поета
Чекаємо любов Косівниця Щось Не слід
Інші поети
Baekiia 44
@exobaek
Young Writer
@ZaraMehar
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1422
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1092