Будь як...
Засумував? Проспав роки краси? Забув про дружб старі ошати? Торкнися кінчиками пальчиків роси... Вони і нагадають і втамують втрати.. Не плач, просохне хай лице, Не плач і витри носа. Нівкого ні про що не по- проси. Те, що ти впав це ще ніщо не значить. Позич у моря солі, просуши. Забудь усе давно далеке, Візьми у сонця трішечки краси, І подивись у небо, бачиш там лелека. Летить махнувши доторком пера, Летить без суму і без перемоги, І хай її життя це лиш її життя, Та має головне, Живу свободу. Ти будь мов чай солодкий і гіркий, впечеш язик не зможеш розказати, І сором свій мов ту траву скоси, Мене не забувай обняти. І з собою взяти.
2018-03-01 07:52:57
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5174
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6180