Таке
Валерія Долінос
Так, іноді ідеш і накриває... Вчора бойкот, сьогоді сльози, в очі пил. Ти в цей момент ніколи не згадаєш, як солодно болить. Ти в цей момент кричиш, Рвеш струни, плачеш. Там, на душі коти шкребуть, не в жарт. Навколо світ ти не пробачиш, Ти просто входиш в страх, немов в азарт. У тебе на душі в такі моменти болю, Проходить сильний, незахищений теракт. Та викинь ніж, склади нарешті зброю, Так, це життя: життя під знаком «жах».
2018-05-14 05:26:41
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Weronika Nikulina
Люблю такий стиль. Круто💗
Відповісти
2018-05-15 15:56:57
1
Валерія Долінос
@Weronika Nikulina дякую
Відповісти
2018-05-16 13:14:52
Подобається
Інші вірші поета
-2- Без назви Ізоляція Дощ
Інші поети
Victoria H
@gl9victoria
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3114
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13438