Вірші
Всі
Книга життя.
Завтра сонце підніметься знову,
тільки зникне нічна пелена,
дасть комусь ще добу додаткову,
і комусь і приділить сповна.
Завтра з’явиться чиста сторінка,
хтось напише в ній мудрі слова,
в когось буде висока оцінка,
а для когось вона рокова.
Кожен пише, як сам розуміє,
слово мудре, а може й дурне,
пише тим, яким сам володіє,
хтось веселе, а хтось і сумне.
Хтось про злети а хтось про падіння,
всі записують долю свою,
хтось записує місцем сидіння,
а хтось наче дає інтерв’ю.
А нам хочеться ще дописати,
тільки час все сильніше летить,
він не може нас довго чекати,
але може комусь пощастить.
1
0
173
Порозумівся.
Я жив у смутку, тривога в думці, і без причини,
Робив перерви на відпочинок і повертався,
Гуляв у парку, відволікався, читав новини,
Але той смуток в моєму серці ще залишався.
Тоді поїхав одного разу я у Карпати,
Ходив у гори і піднімався на полонини,
І намагався душевний спокій там відшукати,
Допомагали мені смереки й гірські вершини.
Там я старався самоповагу відшліфувати,
Безглуздість смутку все зрозуміти я намагався,
І дуже прагнув свої печалі контролювати,
Весь час я вірив у власні сили і не здавався.
Як повернувся - тоді відкинув одноманітність,
І розібрався що дуже важко в печалі жити,
Мені вдалося перебороти свою амбітність,
Сумну реальність на власну радість перетворити.
Безглуздість смутку я розумію тепер чіткіше,
Бо сталось диво, печаль пропала одномоментно.
Немає смутку, і це для мене найголовніше,
А на буденність уже дивлюся індиферентно.
Радію сонцю, живу на дачі і без печалі,
В майбутнє вірю і культивую собі троянди,
Гуляю в лісі, відпочиваю на сіновалі,
Тому веселим я можу бути без пропаганди.
2
0
191
Поступ часу.
Хтось економить час, хтось витрачає,
А час біжить, прискорюючи кроки,
І нам завжди його не вистачає,
Бо час іде, у нього свої строки…
А час іде й нікого не чекає,
ніхто не може ним заволодіти.
А нам завжди часу не вистачає.
Як швидко подорослішали діти…
Не можемо ми часом зловживати
Бо він іде, і в цьому є логічність.
Час може дарувати й забирати,
І ось батьки уже пішли у вічність…
Ми живемо у часі мов скитальці,
А він іде, він спокою не знає.
Час витікає, мов вода крізь пальці,
Він плине, він біжить, летить, минає…
0
0
182
