Твоя доля
І нарешті наступає цей момент. Ти була до нього готова. Коли погляд піднятий вгору, Не рятує від рік з очей. І ось, він цей момент настав. Непомітно. Зовсім безболісно. На перший погляд. Але якби (він) знав, як рве там де селезінка, але трохи лівіше. Настає іноді момент прощання. Не з минулим- це банально. З майбутнім, дівчинко, з майбутнім. Не махай білою хустинкою, До речі вона в тебе не біла, поглянь... Це ж колір білого напівсолодкого. І не дивуйся. Це все на краще. Знайдеш ще сотню таких. Знайдеш. Та не шукай в елітних ресторанах чи футбольних клубах. Шукай в недрях бордельного бізнесу чи під вивіскою «Секонд хенд». Не соромся, поглянь який красунчик дивиться на тебе. Посміхнись, посміхнись. Ну і що, що кульгавий, Наче кульгаві-не люди. Не витягуй окремих карт, Бери колоду і гайда грати. Незабаром ввійдеш в смак. Слухай, момент настав і ти просто вимушена плюнути в бік випадковостей. Їх не буває. І моя тобі порада.... Одягнись пристойніше... не бери приклад з дешевих обкладинок. Я люблю тебе, чуєш? P.S. Твоя доля.
2018-10-22 18:09:06
2
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1553
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4452