Твоя казка
Такі чужі, такі далекі люди, На відстані простягнуті віки, Не теплі руки, ой, не теплі руки, Вам допоможуть казку віднайти, Шукай крізь лід, Крізь призми мармурові, Крізь страх і біль, І крізь палючий дим, Не зазирай у книги телефонні, І не шукай у золотій порі, Вона тихенько спить на видноколі, І визирає, чи не йде душа, Вона не обирає повну волі, Чи повну щастя аж за край, А обирає ту, що повна смутку й болю, Й лікує як легкий квітковий чай. Не з закордону, і не з Раю їде, А йде тихенько поки срібне жаль, Вона тебе шукає, блідне, А ти проходиш повз на жаль...
2018-04-06 14:22:25
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2232
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5304