Твоя казка
Такі чужі, такі далекі люди, На відстані простягнуті віки, Не теплі руки, ой, не теплі руки, Вам допоможуть казку віднайти, Шукай крізь лід, Крізь призми мармурові, Крізь страх і біль, І крізь палючий дим, Не зазирай у книги телефонні, І не шукай у золотій порі, Вона тихенько спить на видноколі, І визирає, чи не йде душа, Вона не обирає повну волі, Чи повну щастя аж за край, А обирає ту, що повна смутку й болю, Й лікує як легкий квітковий чай. Не з закордону, і не з Раю їде, А йде тихенько поки срібне жаль, Вона тебе шукає, блідне, А ти проходиш повз на жаль...
2018-04-06 14:22:25
3
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1545
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12232