Змінилась
Перестала пити каву на ніч, Стала пити воду, з льодом, Спирт. Перестала заглядати в далеч, Погляд лиш під ноги, Дивний флірт. Перестала позувати в профіль, Пасс... Тепер лише анфас. Я у цьомі ділі профі, Я себе лікую, Та не вас! І тепер ночами очі- повінь... Лихо від біди, Лихо, сказ, чума, наркотик. Відійди!
2018-03-19 21:54:11
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Егор Таранин
Гарні рими)
Відповісти
2018-03-20 17:55:44
1
JEMBOOO
😍
Відповісти
2018-03-22 06:39:08
1
Валерія Долінос
Відповісти
2018-03-29 10:26:20
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2638
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4689