Змінилась

Валерія Долінос

Перестала пити каву на ніч, Стала пити воду, з льодом, Спирт. Перестала заглядати в далеч, Погляд лиш під ноги, Дивний флірт. Перестала позувати в профіль, Пасс... Тепер лише анфас. Я у цьомі ділі профі, Я себе лікую, Та не вас! І тепер ночами очі- повінь... Лихо від біди, Лихо, сказ, чума, наркотик. Відійди!

2018-03-19 21:54:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Егор Таранин

Гарні рими)

Відповісти

2018-03-20 17:55:44

JEMBOOO

😍

Відповісти

2018-03-22 06:39:08

Валерія Долінос

@Егор Таранин дякую

Відповісти

2018-03-29 10:26:20

Інші вірші поета

Обіцянка Печаль Проза Якщо

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

alvahmara

@alvahmara

Maks Skalozub

@Max_Skalozub

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2098

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2942