Втоплениця
Василинка
"-Сама ти втонула, чи хтось допоміг?" Спитала засмучену діву, та відповідь тут й не потрібна. Я бачу все по очам. Самотня дівчина сидить біля прірви, мовби і геть не жива, лиш ноги звісила вниз. І глядить на водню безодню. "-Чому ти сумуєшь?" "-Чого мокрі очі? " Та в відповідь чую лиш тишу. І грає мелодія зачарованої ночі Бо, душу вона відала морському владиці Чого ж тепер сумувати? Що, сталась біда виновата одна. Навіщо було так кохати? Молва людська тобі же казала, що хлопець цей тобі не пара! А ты ж покохала, ослухалась навіть батьків. Навіщо зробила ти це то з собою? Порушила батьків покій. І мати страждає і сестри звелись Того що, ти тепер - Втоплениця.
2022-02-20 10:18:38
13
0
Інші вірші поета
Хотіла б
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Helen Roo
@Helen_Roo
Diana Zhuk
@diana_zhuk_
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5264
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4296