Вірші
Втоплениця
"-Сама ти втонула,
чи хтось допоміг?"
Спитала засмучену діву,
та відповідь тут й не потрібна.
Я бачу все по очам.
Самотня дівчина сидить біля прірви, мовби і геть не жива,
лиш ноги звісила вниз.
І глядить на водню безодню.
"-Чому ти сумуєшь?"
"-Чого мокрі очі? "
Та в відповідь чую лиш тишу.
І грає мелодія зачарованої ночі
Бо, душу вона відала
морському владиці
Чого ж тепер сумувати?
Що, сталась біда виновата одна.
Навіщо було так кохати?
Молва людська тобі же казала,
що хлопець цей тобі не пара!
А ты ж покохала,
ослухалась навіть батьків.
Навіщо зробила ти це то з собою?
Порушила батьків покій.
І мати страждає і сестри звелись
Того що, ти тепер - Втоплениця.
13
0
296
Хотіла б
Хотіла б співати - та голос тремтить
А ноги зовсім не держуть.
Хотіла б літати - та крил я не маю
Тому буду тихенько ходити
Хотіла б знати все, що світ наш створив - та знати буває не треба
Хотіла б чути я кажен герц - та краще б цього не робити.
Хотіла б я мріяти мов навіжена - та сердце не хоче боліти
Хотіла б я, щоб батьки не хворіли - та цього не хочуть зеніти
11
0
265
