Вірші
...
Жовтогарячий спалах в небі
Я кожен день ловлю в зіницях
Так швидко миготить десь по нейронам
Залишиться у пам'яті далекій
Хочу запам'ятати я все так же
Ті думки, слова і почуття
Як той чарівний спалах по нейронам
Нехай невпинно все біжить у небуття
Не стане все, так як я хочу
Я все зробила, що змогла
На максимум я вимовила всі слова
Останню крапку поставивши над і
5
0
504
Самогубець...
Я самогубець, я не людина
Я не вона і я не дитина
Я емоції, сльози, прощання
Я біжу від життя, від нечаяння
Навіщо на світі існувати
Коли ти не можеш кохати
Я не хочу так просто тут жити
Хочу вдаль звідси полетіти
І летіти, летіти, летіти
Далеко, десь за небокрай
Щоб ніхто не бачив мене і край
Напевно, ніколи не буде такого
Але і не люблю я тут нікого
Тому я думаю не жити
Лиш сьогодні самогубство вчинити.
10
0
537
Їй було 17
Їй було 17...
Така молода, закохана вона.
Однак...
Дивилась у вікно, уже мільн разів.
Сиділа й пила каву, мріяла про нездійснене.
Знала, що минуле не повернеш вже.
Даремно...
Даремно плакала вночі,
Дивилася на ті троянди.
Що стояли у вазі, на вікні.
Вони такі ж колючі як вона,
Були...
Були, але уже зів’яли...
5
0
407
Душа...
Хочeться простого щастя,
А нe сліз, жалю, нeнависті.
Хочeться, щоб добрe всe було,
А нe тe що сталося й загуло.
Хворіє нe людина, а душа.
Самотня, тиха і лeгка.
Яка колись була вона?
Мрійлива, добра, щира.
А яка тeпeр вона?
Сумна, розбита і у собі закрита.
Назавжди...
Залишиться такою,
Сумною, тихою, лeгкою...
7
0
464
