Яскраве сонце навесні
пригрівало сірий сніг.
З дахів бурульки потьмянілі
по асфальту крапотіли.
І горобці біля калюж
задИркувато гомоніли.
Велосипедик радо біг
по доріжці.
І не міг
стрИмати своїх коліс,
які скучили за рухом.
І наввипередки з вітром,
немов кінь залізний,
ніс
швидко й легко свого друга.
Впізнавав Велосипед
вело-родичів своїх,
що без вагань
вело-змагання
влаштувати намагались.
Із дзіньканням навперебій
велодзвоники вітались.
Після довгої зими
усі прогулянці раділи:
клопітливі господині
у сідлах впевнено сиділи;
велогонщики стрімкі
пронОсилися повз
щодуху;
паркурно-вело-поєдинок
влаштували відчайдухи;
виконуючи завдання,
вело-доставка швидко мчала,
і тримати кермо рівно
батьки своїх дітей навчали.
Велосипедне розмаїття
вело-доріжку оживило.
Швидкі колеса із асфальтом
про щось тихо шепотіли.
Передбачливо
калюжі Велосипедик оминав.
Гомінку вело-спільноту
разом з другом розглядав.
Неквапливо
по доріжці
його колеса шурхотіли
і незважаючи на втому,
повертатися додому
друзі зовсім не хотіли.
20.11.23
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку