Шипшина
Люди в Україні цінують рослини:
споконвіку шанують
червону Калину,
обереги на святА
роблять з Житних зерен.
І пісні складають
про квітучий Терен.
Та й Шипшину знають
у кожній місцині:
навесні стоїть в рожевій хмарині,
влітку зеленіє,
соком наливається,
восени червоними плодами пишається.
Має у своєму роді Троянду пихату
Пишну і розкішну,
на барви багату.
Та Шипшина свої квіти не хоче міняти,
бо не зможе без них
корисною стати.
Не вбранням барвистим
Шипшина багатіє.
Якщо комусь в нагоді стане -
от тоді радіє.
І тішить її те, що всім допомагає.
Ділиться вона тим,
що сама і має:
плодами,
листям,
квітами,
чим зможе - допоможе.
А на Троянду ту
не дуже вона й схожа...
І стоїть кущем багатим
колюча Шипшина.
Червоніють рясно ягідки-краплини.
Кожна з них в собі ховає
купку вітамінів,
що тваринці знадобляться,
пташці,
і людині.
Не відразу пригостить ягідкой Шипшина.
Спочатку випробовує
колюча рослина.
Чи до неї за дарунком
гість терплячий завітав?
Обережний(?) ,
щоб зірвати плід,
що в колючках зростав?
Хто зуміє
норовливій Шипшині раду дати,
той дарунки вітамінні зможе в неї взяти.
Бо під сонцем ціле літо
вона користь призбирала,
щоб властивості цілющі
у нагоді комусь стали.
Непримхлива і корисна.
Шипом вколить ненавмисно.
В кущі сховала вітаміни.
Ось така вона - Шипшина.
17.10.22
2023-04-16 21:22:33
2
1