Мелодія дощу
Я сижу, дивлюсь кіно,
але там щось за вікном
Загуло, забобоніло
почалось природне диво.
Та музика була чарівна,
Як хода легка царівни.
Танок крапель лине тихо
і нагадував про літо.
Десь всередині душі,
На думку спало-це ж все мрії,
Невинні, дитячі та слабкі
і майбутнього надії.
Коли було десь років п'ять,
біжу надвір, щоб подивитись
На крапельки дощу мінливі,
В надії бути знов щасливим.
І ось вже ти насамоті,
знаходиш щастя, долі ласку
Під звуки ніжного дощу,
ти потрапляєш наче в казку.
2019-02-22 22:00:56
1
0