Ответ

Viktoria

Напишу тебе:"привет!", А в ответ-тишина. Жду я год, уже, ответь, Вокруг тихая луна. Идут года, спокойно тут... И вдруг ты пишешь мне спонтанно Спошу же я:"а в чём же суть?!", И это как то странно... Когда, не помню, но лет в тринадцать, Я помогла тебе тому, Что друга близкого хотела созерцать. Но не хотела я оказаться в плену... Вы спросите, или нет И где же здесь ответ? Ну а как же тишина, Которая дышит тебе в след?

2020-01-20 23:06:37

1

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1589

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

103

15

15687