Зимовий поцілунок

Vita Riter

На ліхтар впала сніжинка, Ти ніжно мою руку узяв. На носі залишилася крижинка, Ти мене поцілував. Цей вечір я не забуду ніколи, Коли під снігом місто спало. Над нами сніжинки кружляли, Але нам всеодно було. Ми сплелись у поцілунку, І поруч падав сніг. Ніхто не рушив цю казку, Бо це наш чарівний світ. P.S. надихнула пісня Христини Соловій "Шкідлива звичка" і наш перший сніг.

25.11.2018

12

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Vita Riter

о, дякую😍😍❤❤хочу писати більше віршів на українській мові. Це ще лише початок😏😏

Відповісти

25.11.2018, 16:29

1

Vita Riter

хм, а це ідея🤔. Тільки надо хоча б віршів 5

Відповісти

25.11.2018, 16:39

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1360

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

1618