Зимовий поцілунок
Vita Riter
На ліхтар впала сніжинка, Ти ніжно мою руку узяв. На носі залишилася крижинка, Ти мене поцілував. Цей вечір я не забуду ніколи, Коли під снігом місто спало. Над нами сніжинки кружляли, Але нам всеодно було. Ми сплелись у поцілунку, І поруч падав сніг. Ніхто не рушив цю казку, Бо це наш чарівний світ. P.S. надихнула пісня Христини Соловій "Шкідлива звичка" і наш перший сніг.
2018-11-25 16:25:36
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vita Riter
о, дякую😍😍❤❤хочу писати більше віршів на українській мові. Це ще лише початок😏😏
Відповісти
2018-11-25 16:29:25
1
Vita Riter
хм, а це ідея🤔. Тільки надо хоча б віршів 5
Відповісти
2018-11-25 16:39:30
1
Інші вірші поета
Зимова ніч Козача Могила
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3011
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2730