Зимовий поцілунок
На ліхтар впала сніжинка, Ти ніжно мою руку узяв. На носі залишилася крижинка, Ти мене поцілував. Цей вечір я не забуду ніколи, Коли під снігом місто спало. Над нами сніжинки кружляли, Але нам всеодно було. Ми сплелись у поцілунку, І поруч падав сніг. Ніхто не рушив цю казку, Бо це наш чарівний світ. P.S. надихнула пісня Христини Соловій "Шкідлива звичка" і наш перший сніг.
2018-11-25 16:25:36
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vita Riter
о, дякую😍😍❤❤хочу писати більше віршів на українській мові. Це ще лише початок😏😏
Відповісти
2018-11-25 16:29:25
1
Vita Riter
хм, а це ідея🤔. Тільки надо хоча б віршів 5
Відповісти
2018-11-25 16:39:30
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2508
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2214