Зимовий поцілунок
Vita Riter
На ліхтар впала сніжинка, Ти ніжно мою руку узяв. На носі залишилася крижинка, Ти мене поцілував. Цей вечір я не забуду ніколи, Коли під снігом місто спало. Над нами сніжинки кружляли, Але нам всеодно було. Ми сплелись у поцілунку, І поруч падав сніг. Ніхто не рушив цю казку, Бо це наш чарівний світ. P.S. надихнула пісня Христини Соловій "Шкідлива звичка" і наш перший сніг.
2018-11-25 16:25:36
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Vita Riter
о, дякую😍😍❤❤хочу писати більше віршів на українській мові. Це ще лише початок😏😏
Відповісти
2018-11-25 16:29:25
1
Vita Riter
хм, а це ідея🤔. Тільки надо хоча б віршів 5
Відповісти
2018-11-25 16:39:30
1
Інші вірші поета
Козача Могила Зимова ніч
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4719
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2283