"Не дай мені розтанути"...
Ти та, яку дало мені небо. Іншої не треба. Тебе нестримно кохаю. В гості до себе чекаю. Не дай мені розтанути. Без тебе, наче крига, починаю танути. Кохання дало нам крила. Давай, полетіли. Часом течуть сльози, мов ріка. Не плач, не плач, мила моя! Хочеш, зірку з неба дістану? Аби ти була щаслива, кохана. Запалала моя любов. Не спинити нічим її знов. Нічого, що між нами кілометри. Разом з тобою пройдемо ті метри. Присвячується моїй коханій дівчині
02.05.2020
5
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1163
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1848