A way

Volontya

J'avance, J'avance, J'avance, Et j'avance. Encore et toujours, Mon cœur saigne, Son sang noir coule sur ma peau, L'Aube ne blanchit plus devant mes yeux. Pourtant j'avance, Ma rédemption est là, L'adrénaline me pousse à aller au bout de ce long pavé vers l'exile, Les plaies béantes se referment Mais se réouvrent toujours plus grandes que les précédentes. Le temps coule, il coule aussi Et ronge mon intellect qui tient bon. Bientôt, La lame assèchera mon cœur déjà usé si jeune

2020-10-13 11:23:23

13

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

J'ai Pas D'idées :)

lui aussi je l'aime beaucoup ^^

Відповісти

2020-10-14 11:46:24

1

Volontya

@J'ai Pas D'idées :) merciii ^^

Відповісти

2020-10-14 11:50:20

Подобається

Volontya

merci beaucoup 😭 les mêmes avec des rimes, c'est super aussi, j'irais voir ça

Відповісти

2020-10-30 19:25:51

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1567

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1760