Програли кохання
Павел Громов
Програли кохання, Отрутою зради майбутнє згубили. Пусті обіцяння, Разом потаємно копали могили. Брехливі слова, Посіяли зерна мерзотних учинків. Розмова нова, Не торкає чорствого серця задвірків. Обійми палкі, Не стримали вибух емоцій у грудях. Рухи різькі, Останній цілунок в губи на людях.
2020-02-09 07:16:12
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Гарно ☀️
Відповісти
2020-02-09 20:16:34
1
Павел Громов
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК такий короткий, але майже одну годину писав 😅☺️ Ну не йде мені той вірш, хоч вбийте)
Відповісти
2020-02-09 20:30:52
Подобається
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Павел Громов Просто мы разучились думать на родном языке. В мене так теж буває. Частіше, коли хочеться з близькою найріднішою людиною погомоніти, прориває....щоб не ревіти...пишу українською ) А вийшло в тебе правда гарно)
Відповісти
2020-02-09 21:06:18
1
Інші категорії
Для підлітків Сумні вірші Для дітей Вірші до свят Пейзажні Поеми
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
kamilionus_
@kamilionus_
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1936
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2848