Куточьок біля вікна
Що не край - то мітла . Що не лоб - то смола , Занадто мала ... Край загріб собі син , Він кобилу просив , Щоб незрушити з місця , Прямі цілісні кільця . Недорублений ліс , Похиливсь , поки ніс , Але трумаючий вершок , Знайшов свій ланцюжок . Заблукав звір в аваріумі , У новому Міленіумі , Що збудували через рік , Коли малий пив сік , Та незрозувів я те шелестіння , Що розбивало сиве каміння , А потім ішло спати ... Загадкове та повільне , Наче біла ніч у весняні дні ...
2019-03-13 20:29:28
0
0
Інші поети
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Luna
@Moon_Luna_
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2454
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2186