Автор
Яна Клюцко(Снодійка)
Я не поет і не писменник І геніїв великих не сучасник. Таланту тіні, навіть не маю Я лиш римами себе ламаю, Бо більш, як виразить себе не знаю. І мов ті літні дні минаю, І не згадає про мене ніхто навіть, І заздрість нікого не здавить, Бо я лиш тінь днів сучасних Мов маево небес ненастних...
2021-07-20 12:35:32
10
0
Інші вірші поета
*** Початок Моя десь губиться рима Забула як кохати
Інші поети
Siriin
@Siriin
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3362
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4884