Автор

Яна Клюцко(Снодійка)

Я не поет і не писменник І геніїв великих не сучасник. Таланту тіні, навіть не маю Я лиш римами себе ламаю, Бо більш, як виразить себе не знаю. І мов ті літні дні минаю, І не згадає про мене ніхто навіть, І заздрість нікого не здавить, Бо я лиш тінь днів сучасних Мов маево небес ненастних...

2021-07-20 12:35:32

Інші вірші поета

*** Початок Забула як кохати Моя десь губиться рима

Інші поети

Yantsya

@jankaa

NaTa Ly

@Nata_Ly03

Lucian J. Sources

@lucianj_sources

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2897

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9195