Автор

Яна Клюцко(Снодійка)

Я не поет і не писменник І геніїв великих не сучасник. Таланту тіні, навіть не маю Я лиш римами себе ламаю, Бо більш, як виразить себе не знаю. І мов ті літні дні минаю, І не згадає про мене ніхто навіть, І заздрість нікого не здавить, Бо я лиш тінь днів сучасних Мов маево небес ненастних...

2021-07-20 12:35:32

Інші вірші поета

Забула як кохати Моя десь губиться рима *** Початок

Інші поети

Veronika Gold

@Goldenbum

Юлія Тодер

@yuliya_toder

angel dm

@angel328

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13492

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9411