Моя десь губиться рима
Моя десь губиться рима,
Наче нитка та незрима,
Яка колись єднала нас
І той летівший поруч час,
Що ми з тобою змарнували
І ті мрії десь там лишили.
А зараз в легенях дим цигарок
І я мов той лякливий їжачок,
Що скручуюєть у клубок
Коли хтось поруч проходить,
А в серці червоний сніг лежить
Від тих троянд червоних
І думок отих ранкових,
Що іскорку-надію там тримали,
Коли миті жартома ламали.
Було давно це все чи ні
Тепер побачу все лиш в сні,
Далекому й наївному,
А швидкомлинному, мінливому.
І коли я встигла розізлитись так,
Як той дурний мудак,
Що бісить всіх навколо?
Це мов замкнене коло!
Одне те саме всюди,
Проходять повз ті самі люди,
Що колись навпроти сиділи
І разом з тобою раділи,
Але далеке минуле
Так швидко майнуло,
Наче соняшний дощ на весні!
А часом було то не увісні?
12 апр 2014
2021-07-27 11:52:13
3
0