Моя десь губиться рима
Яна Клюцко(Снодійка)
Моя десь губиться рима, Наче нитка та незрима, Яка колись єднала нас І той летівший поруч час, Що ми з тобою змарнували І ті мрії десь там лишили. А зараз в легенях дим цигарок І я мов той лякливий їжачок, Що скручуюєть у клубок Коли хтось поруч проходить, А в серці червоний сніг лежить Від тих троянд червоних І думок отих ранкових, Що іскорку-надію там тримали, Коли миті жартома ламали. Було давно це все чи ні Тепер побачу все лиш в сні, Далекому й наївному, А швидкомлинному, мінливому. І коли я встигла розізлитись так, Як той дурний мудак, Що бісить всіх навколо? Це мов замкнене коло! Одне те саме всюди, Проходять повз ті самі люди, Що колись навпроти сиділи І разом з тобою раділи, Але далеке минуле Так швидко майнуло, Наче соняшний дощ на весні! А часом було то не увісні? 12 апр 2014
2021-07-27 11:52:13
3
0
Інші вірші поета
*** Автор Забула як кохати Початок
Інші поети
Pirania Artist
@Pirania_Artist
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2943
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2422