Ми танцювали так,мов нікого не існувало в цій залі.Його очі не спинно мов заглядали в мою душу,не відриваючись від мене.Саме дивне що мені це подобається.
Все зупинилося від тоді як якась палка фанатка цього пана,відштовхнула мене. І звісно я впала на мяку точку.
-Ти що робиш, я твоя істинна пара,а ти танцюеш з якоюсь приблудою на очах у всіх. -історично закричала вона,що всі і все зупинилося, і звісно всі вже дивилися на нас.
Я швидко піднялася і вже зло промовила:
-По перше я не приблуда,а Лорен.По друге "леді" хто тут ще з нас обох приблуда,якщо ви себе поводите ще гірше.По трете на ньому нема таблиці  де написано що він чиясь власність.
А та як зла жаба ,з почала істерично сміятися.
-Ти що взагалі не розумієш з ким ти зв'язалася?Прикрий рота Лора Лоретааа чи як там тебе.
Вона замахнула руку але Терон схопив її .
-Ти що робиш, взагалі з глузду зїхала?
Вона мов невинне кошеня зробила сумний погляд ,почала тягнутися до його шеї щоб обняти.
-Терон ,я твоя наречена і ти розумієш що від цього не втечеш.
Мені було ніяково це слухати ,і я мов як дівчина із всім знайомої казки ,вирішила бігти геть з цього "концерту".
-ЛОРЕЕНННН
-ЛОРЕЕЕЕЕНННН СТІІІЙЙЙЙ!!!!
Мов у мене своїх проблем нема.Навіщо мені це все,то хтось хотів вбити,небажане кохання, тай ще і заручений на фурії.
Я тікала так мов стадо бісів за мною гналося.
Бігаючи по коридорам замка,я заблукала.Почувши як позаду мене хтось біжить,мов мишка забігла в якусь кімнату.Злякавшись що вже хтось коло дверей. Я вирішила спрятатися за штрою.
Чік.Двері відчинилися. Тиша.Двері зачинилися.
-Виходь звідти.-з задихом та сміхом промовив Терон.
Я збентежилася,і хрипло мов ком у горлі відповіла:
-Я штора....
Цю кімнату заповнив сміх.
В цей момент  я мов мишка вирішила бистренько втекти з кімнати.Але хитрий лис мов знав мої подальші дії.Схопив в свої обійми.
-Відпусти мене,тебе напевно твоя наречена чекає.-надулася я мов мала дитина в якої забрали солодощі. А тот ще мов хитрий лис усміхався та дивився на мене.
-В мене нема нареченої,а ти за такий короткий час вже ревнуеш мене?
Мене це збентежило і мов дитина на емоціях топнула ніжкою.
-Мені взагалі всеодно,я лише  думаю хто хотів мене вбити!-випалила на емоціях.
-Тому вибач,мені потрібно іти .-спробувала відірватися від його обіймів  але міцні руки Терона мене ще сильніше обняв,повністю притиснув до грудей.
-Терон що ти робиш?
Він закрив очі,а потім мов подумавши що відповісти,серйозним поглядом відповів:
-Фея,я тепер тебе нікуди не відпущу.