Втрачене королівство
Над горами сонце світає,
За морем далеким і лісом густим.
А там королівство нас зустрічає
Полем занедбаним й містом пустим.
Нема тут життя і люду немає,
Тут сміху людського і плачу не чуть.
Немає нічого на землях безкраїх
Тільки вітри холоднії дмуть.
Тепер ж тут панують злидні і хаос,
Немає гармонії тут.
Королівство втратило силу і пафос,
Самотньо клекоче беркут.
І тільки смерть гуляє по полю,
Нікого впіймати не може...
Чи все ж таки зможе?
Декілька душ помітила смерть,
Схотіла собі їх забрати
Та все одразу пішло шкереберть:
Не змогла вона їх впіймати.
Облишила смерть ці душі невинні
Дала їм шанс на життя.
Дозволила здійснити мрії невпинні,
І відчути серця биття.
2024-03-13 18:06:40
0
0