Втрачене королівство
Над горами сонце світає, За морем далеким і лісом густим. А там королівство нас зустрічає Полем занедбаним й містом пустим. Нема тут життя і люду немає, Тут сміху людського і плачу не чуть. Немає нічого на землях безкраїх Тільки вітри холоднії дмуть. Тепер ж тут панують злидні і хаос, Немає гармонії тут. Королівство втратило силу і пафос, Самотньо клекоче беркут. І тільки смерть гуляє по полю, Нікого впіймати не може... Чи все ж таки зможе? Декілька душ помітила смерть, Схотіла собі їх забрати Та все одразу пішло шкереберть: Не змогла вона їх впіймати. Облишила смерть ці душі невинні Дала їм шанс на життя. Дозволила здійснити мрії невпинні, І відчути серця биття.
2024-03-13 18:06:40
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1807
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1641