Вірші
Місце спокою
В далекій дорозі
Гори височіють.
А я на порозі,
Де трави зеленіють.
Тут місце спокою
Обстрілів немає
Не кличуть тут:"до бою"
І смерть не буяє.
Тут люд живе,
І край розквітає.
Десь хмара пливе,
І пташка літає.
Це місце безкрає
Його я кохаю.
Воно нас єднає,
За нього сконаю.
Ім'я цього краю
Просте і відоме.
Ім'я його Україна
Моє місце спокою...
1
0
75
Втома
Приступ втоми,
Нікого вдома.
Відхилення норми,
Всім не відома.
Згорілі альбоми,
Життя не свідоме.
Симптоми хвороби,
Лечу в невідоме.
Вишу на нитці,
Впасти боюся.
Все це по звичці,
Але все ще борюся
Маску одягну,
Скажу, що "нормально"
Цілі досягну,
Та вбита морально.
Очі заплющу,
Музику включу.
Емоції пущу,
Свідомість відключу.
З колін стану,
Знову повстану.
Усмішку вдягну,
Невдовзі погасну...
І знову з початку
1
0
80
Дівчина квітка
Ніжна й невинна,тепла і прекрасна,
Дівчина зросту звичайного.
Ніхто не знаходив у ній нічого унікального,
Проте один все ж таки знайшов.
Знайшов,те що шукав.
Він помітив її,мов горіхове лушпиння,очі.
Темне,мов крона дужого дерева, волосся.
Смугла шкіра, ніби щойно після засмаги.
Він помітив її,її одну серед цілого квіткого поля.
Для нього вона бездоганна,найкраща серед всіх.
Тільки не шукала вона захисту,
Не шукала опори,сильних плеч,за які можна сховатися.
Прагнула створити все самостійно,від початку і до кінця.
Не вірила в кожні солодкі слова, обіцянки й признання.
Хоч не гоноровою була,не прагнула до сім'ї та до рутини.
Хотіла квітка віднайти себе у цьому світі.
Хотіла знайти покликання своє у цьому квітковому полі...
Цікаво, чи квітка повірила цьому прихильнику?
Чи відкинула свої принципи заради нього?
Чи зміг він достукатися до її серця?
Це досить цікаві питання,
Та відповіді на них ми побачимо лише згодом...
2
0
185
Втрачене королівство
Над горами сонце світає,
За морем далеким і лісом густим.
А там королівство нас зустрічає
Полем занедбаним й містом пустим.
Нема тут життя і люду немає,
Тут сміху людського і плачу не чуть.
Немає нічого на землях безкраїх
Тільки вітри холоднії дмуть.
Тепер ж тут панують злидні і хаос,
Немає гармонії тут.
Королівство втратило силу і пафос,
Самотньо клекоче беркут.
І тільки смерть гуляє по полю,
Нікого впіймати не може...
Чи все ж таки зможе?
Декілька душ помітила смерть,
Схотіла собі їх забрати
Та все одразу пішло шкереберть:
Не змогла вона їх впіймати.
Облишила смерть ці душі невинні
Дала їм шанс на життя.
Дозволила здійснити мрії невпинні,
І відчути серця биття.
0
0
117
Для чого ?
Для чого ти так вчинив?
Для чого ти подав мені надію?
Для чого був весь оцей спектакль?
Для чого розбив всі сподівання мої вщент?
Може й знав,а може й ні
Що для мене ти значимий.
Тільки вчинив ти так,як остання гнида.
І зараз для мене ти ніхто...
Досі не можу забути
Наші спільні моменти,
Проведені разом години.
Вдарив ти у самісіньке серце,
Тепер я одна,а ти не один.
Знайшов ти швидко заміну мені,
Або ж просто була твоїм запасним колесом.
Тепер же ш не хочу знати тебе,
Ні хто ти,ні з ким ти,ні хто я для тебе
Не бажаю ловити твій погляд на волоссі моєму
Ні до чого будуть твої обіцянки.
Ти пішов і я пішла
Просто пішла далі...
2
2
186
Не кохай
Не кохай його,будь ласка
Не кохай його,молю тебе.
Це все закінчиться погано,
І тільки губиш ти себе.
Чому ти даєш марну надію собі,
Віриш, що вийде у вас.
Отримуєш від цього сильні болі,
Вогник у тобі майже згас.
Чому ти мене не кохаєш?
Чому не кохаєш? Чому?
Я готова до всього,
Тільки віддай мені себе усю.
Але серце твоє не на мене вказало
А на гидку, лицемірну мразоту.
Водночас як моє тобі під ноги впадало,
Але зараз я відчуваю самоту.
Сама не знаєш, за що кохаєш його,
Немає на теє причин.
Серце моє давно уже змовкло,
Чекає останніх хвилин.
Розбилася я на шматочки,
Не знаю як склеїти це.
Стою біля тебе я мовчки,
Дивлюся тихо на це.
Розумію, що не для мене це щастя
Розумію, що не бути нам разом.
Тільки частина душі не покидає надії,
Що не буде це моїм сном...
0
0
178
Втрачене королівство 2
Над горами сонце світає,
За морем далеким і лісом густим...
А там королівство нас зустрічає,
Полем занедбаним й містом пустим.
Нема тут життя і люду немає,
Тут сміху людського і плачу не чуть.
Немає нічого на землях безкраїх
Тільки вітри холоднії дмуть.
Тепер тут панують злидні і хаос,
Впав з престолу переможний вінець
Королівство втратило силу і пафос,
А ворон самотній віщує кінець.
Тут тільки смерть гуляє по нетрях,
Нікого впіймати не може.
Повсюди розставила свої тенети
Так, що сховатись не гоже.
Декілька душ помітила смерть,
Схотіла собі їх забрати
Та все одразу пішло шкереберть:
Не змогла вона їх впіймати.
Облишила смерть ці душі невинні...
Дала їм шанс на життя...
Дозволила втілити мрії невпинні,
Й відчути серця биття.
1
2
136
14 лютого
Знову почалося те саме,
Цього найбільше я боюся.
Все більше закохуюсь в тебе,
Але все одно на тебе я злюся.
Кохаю тебе до без тями,
До ніг твоїх низько вклонюся.
Мої почуття подібні до драми,
То ж ти до них гарно готуйся.
Проте не все так чудово,
Як зараз може здаватись.
Проти слова мого гучного,
Один ще хоче змагатись.
Він покидьок ще той,
І лицемір,і самолюб.
Хоча для тебе він герой.
А про тебе говорив він бруд.
Для мене він чистий поганець
Для тебе він мрія життя.
Для мене - противний білявець.
Для тебе - сенс всього буття.
Боюся злякати почуттями своїми,
І завдати болю тобі.
Прошу,зігрій мене руками твоїми,
Щоб не так боляче було мені.
Розумію: не зможу з ним я змагатись,
Через це піду я на дно.
Так складно мені не здаватись,
На допомогу приходить вино.
Ревную тебе на кожному кроці,
Як тільки побачу його.
Але не знаю я на чиєму ти боці,
Кого вибереш ти: мене чи того?
Сьогодні закоханих день
Ти валентинку писала йому.
Про мене ти теж не забула,
Але розмови про нього знову.
Я лише тільки дивилась,
На щастя твоє чарівне.
Дверь в моє серце зчинилась,
Бо в ньому лише ім'я твоє...
1
0
201
Сіре кошеня
Не так давно зустрілась я з сірим кошеням.
Маленьке ще, допитливе й грайливе
Милі лапки, карі очі та довгий хвіст прикрашали його.
Тільки було те що відрізняло його від усіх.
Не рвалось воно наперед,не показувало себе тим ким не є.
Було щирим,ніжним,спокійним...
Раз у раз цей пухнастий привертав увагу мою.
Починалося все з вітань простих і легких дотиків,а тепер з впевненістю беру на його...
Чи зможу піти далі із ним вдалечінь?
Чи не втече вон, злякаючись мене ?
Час покаже...
А я знов чекаю на зустріч із сірим кошеням...
4
0
226
Люблю тебе
"Люблю тебе" сказав мені
Найдорожча ти для мене,
Готовий я заради тебе
Пройти всі гори,ріки та ліси.
Що я найцінніша серед всіх,
І мене ніким не замінити.
Та все ж пройшли ці милії часи,
Дурману дія припинилась.
Всі ці слова, обіцянки, бажання,мрії
Розбились об твою брехню.
Ти зміг мене зачарувати,
Та маски швидко впали...
Ти постав переді мною зовсім іншим,не таким.
Холод,біль, брехня й образи-
В мить настали після чудово проведених
Разом годин ...
Досі я не знаю,що відбулося,що постало перед нами і чому так швидко стали ми чужими...
Та пройшло менше кількох діб,
Пазл склався воєдино.
Зрозуміла,що це не те що я шукаю,
І сильно серце не боліло, від слів твоїх брехливих.
Тільки чому воно не боліло?
Тому що не кохала я,не любила я по-справжньому.
Спершу я щось відчувала,але це не було заповітне почуття.
Можливо я кохала,можливо ти кохав,
Проте не того я кохала і ти кохав не ту.
Ось і розійшлись наші дороги, більше ти ніхто для мене.
Ні близький,ні друг, навіть не знайомий,
Все що знаю я про тебе,це твоє прізвище й ім'я.
Забула абсолютно все, або ж просто не хочу знати тебе..
4
0
193
Хочу
Хочу тонути в обіймах твоїх,
І більше нікого не чути.
Відчути тебе на колінах моїх,
І про всі проблеми забути.
Хочу почути твій шепіт гарячий,
Притягнути до себе чим ближче.
Зустріти твій погляд найважчий
Та опускатися все нижче і нижче.
Знову мої очі побачать твої
І більше нічого не треба.
Завдають все сильнішої болі
Ті, в яких немає потреби.
Все ж таки маю бажання таємне,
Воно є тільки моє.
Хочу кохання твоє взаємне
І тіло,щоб було моє.
Хочу лише один поцілунок,
Солодшим він буде за всі
Від тебе найкращий дарунок,
Про який я пишу вірші.
Хочу відчути твої уста
І більше нічого не чути.
Уява моя настільки розпуста,
Що не можу про це все забути.
Тільки боюся, що це лише мрія,
Ніколи не буду з тобою.
До чого призведе моя дія?
Чи лишуся сама з собою?
Та в серці моїм надія живе,
Що будем щасливі разом,
Приборкаю своє бажання жахливе,
І стану для тебе дурманом.
А поки що це мій секрет,
Що так я сильно ховаю.
Ніхто не взнає про цей скелет,
Поки сама не збажаю ...
2
0
163
Важко дивитися на тебе
Важко дивитися на тебе,
Коли боляче тобі знов.
Коли зачиняється в себе,
І стараєшся уникати розмов.
Брехнею тебе поливали,
А в лице посміхались вони.
Тебе ж ці слова добивали,
Зажимали тебе до стіни.
Хочеш побути в самоті,
Не бажаєш до когось приткнутись.
Ти палаєш від люті,
Бажаєш від них всіх позбутись.
Я ж прагну зламати,
Тих хто біль тобі причинив.
Заставлю я їх сплатити
Особливо того,хто сильно ранив
Найбільше та мразота получить,
Яка не думає про наслідки дій.
Гордість його й погубить,
Свою душу його сльозами зігрій.
Я ж буду твоїм оберегом,
Буду тільки твоя,
Буду твоїм офіцером
Будь лише тільки моя...
2
0
169
